Рішення замовника: Вимога не задоволена

Розглянувши Ваше звернення щодо внесення змін до Тендерної документації шляхом поділу предмету закупівлі на окремі лоти повідомляємо наступне.
КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА «СЄВЄРОДОНЕЦЬКА МІСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА ЛІКАРНЯ» проводить відкриті торги на закупівлю відповідно до річного плану закупівель, оголошення UA-2020-04-10-000153-b.
Предмет закупівлі було визначено згідно наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 №454, із змінами «Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі», відповідно до пунктів 17 і 32 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі національного класифікатора України ДК021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу.
При цьому, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Отже, відповідно до Закону замовник при визначенні предмета закупівлі (окремої частини предмета закупівлі) має керуватися саме Порядком, який є нормативно-правовим актом. Таким чином, поділ предмета закупівлі на лоти є правом замовника, оскільки норма абзацу сьомого пункту 1 розділу ІІ Порядку не є імперативною. Ця позиція підтверджується і в листі Мінекономрозвитку від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06, в якому зазначається, що визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону та розділу II Порядку та є правом, а не обов’язком замовника. У пункті 25 Рекомендацій Антимонопольного комітету Україну від 30.03.2018 №4-рк «Про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції» (далі – Рекомендації) зазначається, що Порядком визначення предмета закупівлі не передбачено переліку випадків, коли саме замовник може та має визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) у процедурі закупівлі, лікарських засобів та критерії такого поділу.
Отже, керуючись диспозитивними нормами Закону та Порядку, Замовник використав своє право та сформував предмет закупівлі.
Також, у пункті 31 Рекомендацій зазначається, що згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, замовник закупівлі лікарських засобів самостійно формує предмет закупівлі в межах групи «Фармацевтична продукція», яка може включати в себе необмежену кількість видів лікарських засобів у межах визначених класів та категорій. Поряд з цим, у вказаних Рекомендаціях зазначено, що до порушень конкуренції на відповідних ринках лікарських засобів призводить ситуація коли в один лот включають як замінні, так і незамінні «ексклюзивні» лікарські засоби (у тому числі ті, які знаходяться під патентним захистом, ті, що мають лише одного виробника). Рішення про групування лікарських препаратів в єдиний перелік предмета закупівлі було прийнято виходячи з економічної доцільності, зумовлене їх функціональним призначенням. Перелік, який заявлено на торги, був сформований виходячи з потреби в цих препаратах, їх функціонального призначення, ефективності та економічної доцільності, з урахуванням специфіки застосування, та для забезпечення безперервного лікувального процесу. Зазначаємо, що серед позицій лікарських засобів, що закуповуються в межах закупівлі, відсутні лікарські засоби, який можуть вважатися «ексклюзивними», тобто відсутні лікарські засоби, включення яких в загальний перелік, може призвести до порушення або спотворення конкурентного середовища.
Таким чином вважаємо, що Замовником було дотримано норми статей 3, 5 та частини четвертої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі».
Тендерний комітет вважає безпідставним твердження про дискримінацію Учасників торгів на етапі підготовки тендерної документації.
Тому, з огляду на наведене - на даному етапі у Замовника немає передбачених законом підстав для внесення змін у тендерну документацію.