Стосовно вимоги щодо надання:
6) копія документа про відповідність (або сертифікату), виданого уповноваженим органом з оцінки відповідності (або органом із сертифікації) що посвідчує відповідність (згідно чинного законодавства про оцінку процедур відповідності в Україні) матеріально-технічної бази виробництва виконавця системі управління якістю.
7) копія документа про відповідність (або сертифікату), виданого уповноваженим органом з оцінки відповідності (або органом із сертифікації) що посвідчує відповідність (згідно чинного законодавства про оцінку процедур відповідності в Україні) матеріально-технічної бази виробництва виконавця екологічним стандартам.
Надаємо наступне роз яснення,а також вимагаємо видалити ці вимоги з ТД :
1. З боку замовника відбувається відверта маніпуляція, так як зазначені сертифікати не мають жодного відношення до товару і таким чином вони не можуть підтвердити ні безпечність ТОВАРУ, ні його екологічність.

Це випливає безпосередньо із змісту стандарту ISO 9001:2015 «Системи управління якістю», де чітко зазначено наступне:
0.1 Загальні положення
Запровадити систему управління якістю — стратегічне рішення організації (не зазначено, що це є обов’язок організації, отже таке впровадження не є обов’язковим і робиться на власний розсуд організації), яке може допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо сталого розвитку.
(А може і не допомогти, адже не зазначено чітко – ДОПОМОЖЕ, отже немає впевненості, є сумніви, відсутні гарантії, це лише можливість, а не гарантований результат)

0.2 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація
a) повинна показати свою здатність постійно надавати продукцію та послуги, які задовольняють вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги;
b) зорієнтована на підвищення задоволеності замовника завдяки результативному застосовуванню системи, зокрема процесів поліпшування системи та забезпечування відповідності вимогам замовника й застосовним законодавчим і регламентувальним вимогам.


Як визначив законодавець «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю» і це означає, що стандарт стосується лише СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ і аж ніяк не стосується безпосередньо товару, не визначає його якість чи безпеку.
Також, пункт а) говорить про «…постійно надавати продукцію та послуги, які задовольняють вимоги замовника», тобто визначено постійне надання продукції, тривале в часі, як мінімум 2 і більше разів, але тендерна закупівля передбачає лише одноразове постачання, отже у замовника навіть в цьому випадку немає такої потреби.
Жодної раціональної необхідності вимоги надати цей сертифікат не існує, т.я. товарообіг в Україні регламентований окремими законодавчими актами, законами та кодексами, де зазначені вимоги до якості, безпеки та документи, які це підтверджують, на сьогодні це санітарно-гігієнічний висновок.
Також, важливим є те, що дана сертифікація, згідно законодавства України, є необов’язковою і добровільною, отже жодним законом не передбачено обов’язкову наявність даного сертифікату у юридичних чи фізичних осіб, а тому не може вимагатись замовником у якості обов’язкового відповідно до ст.. 16, п.4, ЗУ «Про публічні закупівлі» (Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі))
2. Стосовно сертифікату ISO 14001: 2015 «Системи екологічного управління», виходячи зі змісту про завдання системи екологічного управління, випливає, що «Призначеність цього стандарту — надати організаціям загальну схему діяльності задля охорони довкілля та реагування на зміни умов довкілля в рівноважному поєднанні з соціально-економічними потребами». Отже, даний стандарт надає ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ ДІЯЛЬНОСТІ, тобто визначає, як може діяти організація за певних умов (реагувати на зміни) для підтримання рівноважного поєднання охорони довкілля та соціально-економічних потреб, з чого випливає, що сертифікат ISO 14001: 2015 ніяким чином не свідчить про екологічність ТОВАРУ чи послуги.
«Він установлює вимоги, виконання яких дає змогу організації досягти запланованих результатів, що їх вона визначила для своєї системи екологічного управління» . З цього випливає, що організація, виконуючи певні вимоги цього стандарту має змогу досягти запланованих результатів, використовуючи ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ ДІЯЛЬНОСТІ, в разі якщо організація визначила і запланувала такі результати для своєї системи екологічного управління. Таким чином, організація добровільно, на власний розсуд, ставить собі певні завдання що до досягнення певних результатів і намагається їх досягти, використовуючи ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ ДІЯЛЬНОСТІ.

Отже, даний сертифікат не може засвідчити екологічності товару, адже по суті він є свідченням лише того, що організація у своїй діяльності готова користуватись ЗАГАЛЬНОЮ СХЕМОЮ ДІЯЛЬНОСТІ задля охорони довкілля та реагування на зміни умов довкілля в рівноважному поєднанні з соціально-економічними потребами.
Також, важливим є те, що дана сертифікація, згідно законодавства України, є необов’язковою і добровільною, отже жодним законом не передбачено обов’язкову наявність даного сертифікату у юридичних чи фізичних осіб, а тому не може вимагатись замовником у якості обов’язкового відповідно до ст.. 16, п.4, ЗУ «Про публічні закупівлі» (Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі))

3. Варто зазначити про всебічно прийняту практику багатьма замовниками що до маніпуляції та підміни понять, визначених статтею 22, ч. 3, ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме «Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити».

Маніпуляція полягає в тому, що замовник подає ВИМОГУ, як «інформацію», забуваючи про відповідність такої інформації, законодавству.


Стаття 22, чатина 2, визначає безпосередньо відомості, які обов’язково повинна містити тендерна документація, а саме пункт 2 визначає кваліфікаційні критерії до учасників, які повинні міститись у тендерній документації та які замовник може висувати відповідно до ст..16 та ст.. 17 закону «Про публічні закупівлі».
Цей перелік є вичерпним, а саме:
- наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
- наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Таким чином, замовник не має права виходити за межі дії статей 16, 17 та висувати якість додаткові власні кваліфікаційні критерії до учасника.
Про те, замовники намагаються обійти вимоги ст..16, мотивуючи свої дії правом закріпленим в ст..22, ч.3.
Однак такі дії є маніпуляцією та прямим порушенням закону, адже відповідно до ст..22, ч.3 «Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити», є очевидним право замовника включити ІНФОРМАЦІЮ, а не вимогу чи вимоги.
Те, що даним законом є чітке розмежування понять «інформація» та «вимога», випливає з п. 4, ст. 22, де зазначено, що «Тендерна документація не повинна містити ВИМОГ, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників».
Відповідно до статті 1, закону «Про інформацію», інформація – це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Отже, як випливає із самого визначення «Інформація», замовнику надано право внести будь-які відомості та/або дані відповідно до ЗАКОНОДАВСТВА.
Так як перелік кваліфікаційних критеріїв чітко визначений ЗАКОНОДАВСТВОМ, тобто ст..16 ЗУ «Про публічні закупівлі», замовник не має повноважень видавати індивідуально-правові акти із вимогами, що виходять за рамки закону і таким чином замість подання інформації (відомості та/або дані) встановлювати ВИМОГИ.
Аналогічна ситуація спостерігається і стосовно п.3, ст..22, де визначено, що тендерна документація повина містити ІНФОРМАЦІЮ (знову ж таки, інформацію, а не вимогу) про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля
Як видно із змісту статті, замовник має право вказати у технічній специфікації «…посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.».
Про те, технічна специфікація стосується виключно ПРЕДМЕТУ ЗАКУПІВЛІ, а не учасника чи виробника товару.
Таким чином, замовник не може встановлювати будь-яких додаткових кваліфікаційних критеріїв у вигляді «подання сертифікату ISO 9001:2015 «Системи управління якістю» та сертифікат ISO 14001: 2015 «Системи екологічного управління»
Стосовно вимог про :
8) копія документа про відповідність (або сертифікату), виданого уповноваженим органом з оцінки відповідності (або органом із сертифікації) що посвідчує відповідність (згідно чинного законодавства про оцінку процедур відповідності в Україні) якість запропонованого товару вимогам чинного законодавства України
9) На підтвердження відповідності запропонованого товару технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі учасник самостійно завантажує в електронну систему закупівель скановані нотаріальні копії висновків, сертифікатів та (або) декларацій, що підтверджують якість запропонованого товару. Документи мають бути дійсними на момент подання цінових пропозицій та не менше 30 діб з кінцевої дати подання пропозицій Учасником
Законодавець чітко вказав, що Тендерна документація повинна містити «…посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами».
З цього випливає, що замовник має право вказати технічні відомості, в тому числі – характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, посилаючись на існуючі міжнародні або національні стандарти, норми та правила.
Зміст даної статті говорить про єдину і однозначну уніфікацію розумінь та понять при визначені технічних характеристик предмету закупівлі, щоб всі учасники мали змогу однаково ідентифікувати та правильно зрозуміти опис технічних характеристик, опираючись на відомості та дані, що містяться у певних стандартах.
Таким чином, замовник може використати при описі технічних характеристик предмету закупівлі певні поняття, термінологію, умовні позначення та дати посилання на їх тлумачення відповідними існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Тобто, мова іде про роз’яснення замовником суті поданої ним технічної інформації.
Це означає право замовника у Додатку 3 «Технічні, якісні, кількісні та інші характеристики по закупівлі» вказати необхідну технічну інформацію, використовуючи при технічному описі предмету закупівлі термінологію, умовні позначення і т.д. із використанням посилання на існуючі міжнародні або національні стандарти, норми та правила.
Також замовник може зазначити ІНФОРМАЦІЮ про існуючі міжнародні або національні стандарти, норми та правила, яким повинен відповідати предмет закупівлі – в даному випадку ТОВАР. Відповідність цим умовам учасник може підтвердити будь-яким документом, що передбачений як ОБОВ’ЯЗКОВИЙ до такого предмету закупівлі чинним законодавством (це підтверджується п.4 ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» ).
На сьогоднішній день, чинним законодавством визначено, що єдиним обов’язковим документом, який видається акредитованим органом і який повинні мати юридичні і фізичні особи та який засвідчує якість і безпечність товару, що є предметом закупівлі, являється ВИСНОВОК ДЕРЖАВНОЇ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ.

• щодо вимоги надання ,копія висновків державної санітарно – епідеміологічної експертизи на кабінети навчальні, засоби навчання та обладнання, що підтверджують відповідність товару державним нормам та можливість застосування товару для облаштування навчальних закладів;
Уважно перегляньте Ваш предмет закупівлі і задайте собі запитання навіщо Вам "копія висновків державної санітарно – епідеміологічної експертизи на кабінети навчальні...",а що наприклад окремо на кожен вид товару надати висновки державної санітарно – епідеміологічної експертизи надати неможна?

щодо вашої вимоги :9) На підтвердження відповідності запропонованого товару технічним та якісним характеристикам предмета закупівлі учасник самостійно завантажує в електронну систему закупівель скановані нотаріальні копії висновків, сертифікатів та (або) декларацій, що підтверджують якість запропонованого товару. Документи мають бути дійсними на момент подання цінових пропозицій та не менше 30 діб з кінцевої дати подання пропозицій Учасником,а саме "учасник самостійно завантажує в електронну систему закупівель скановані НОТАРІАЛЬНІ копії висновків, сертифікатів та (або) декларацій",по перше чому саме ці документи повинні бути засвідчені нотаріально,інші що непотрібно завірити нотаріально?Чому така вибірковість?Вимагаємо скасувати та видалити данну безглузду вимогу з тендерної документаціїї,а в разі відмови рекомендую Вам ще раз уважно перечитати ТД яку Ви же і виклали у систему,а саме:
1. Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції
Усі документи як завантажені файли, окрім заповненої електронної форми з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), що подаються учасником у складі своєї тендерної пропозиції повинні бути скановані з оригіналів або копій (якщо надання копій вимагається ТД) документів в кольоровому режимі, у вигляді електронного (их) файлів у форматі *.pdf, .jpg, .bmp, .doc, .docx, або інші.
Навіщо Вам нотаріальна копія,якщо учасник робить копію з оригіналу документу та засвідчує власноручним підписом уповноваженої посадової особи або представника учасника процедури закупівлі, зазначення прізвища, ініціалів та посади особи, яка підписує тендерну пропозицію, дати підпису а також відбитки печатки. Копії документів повинні містити надпис «Згідно з оригіналом», «З оригіналом згідно», «Копія» або «Копія вірна».

щодо вимоги :" Під час розгляду тендерної пропозиції, Замовник залишає за собою право вимагати від Учасника надання зразків запропонованого товару, що є предметом закупівлі. Учасник повинен протягом 2 робочих днів з дня отримання заявки надати Замовнику зразки товару, що планується до поставки. У разі ненадання зразків товару, або невідповідності наданих зразків технічним вимогам Тендерної документації, тендерна пропозиція учасника вважається такою, що не відповідає умовам тендерної документації та відхиляється"
Зазначаємо наступне: Згідно ч.1 ст.14 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель.Відповідно до ч.1 ст.25 Закону,ТП подається в електронному вигляді,відповідно зразок не може вважатися її невідємною частиною. Це,зокрема,підтверджується рішенням Вінницького окружного адміністративного суду №120\2753\19-а від 08.12.2019року,відповідно якого"встановлення на власний розсуд замовником вимоги про надання зразка продукції для визначення його відповідності технічним вимогам суперечить частині 1 статті 14 та частині 1 статті 25 Закону". Аналогічна позиція Антимонопольного комітету України(далі АМКУ)щодо вимог надання учасниками закупівлі зразка товару.Зокрема,є наступні рішення постійно діючої колегії АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель: рішення №1440-р\пк-пз від 23.01.2020;рішення №16394-р\пк-пз від 11.11.2019;рішення від 12.06.2019 №7764,відповідно яких зразок товару не є складовою пропозиції учасника у розумінні Закону. Відповідно ст.3 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами:добросовісна конкуренція серед учасників;максимальна економія та ефективність;відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;недискримінація учасників;обєктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій;запобігання корупційним діям і зловживанням. Тому прошу Вас привести ТД у відповідність до Закону та видалити з ТД дискримінаційні вимоги щодо надання зразків.