Надання інформації про усунення порушення замовником

Аргументовані заперечення до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. Ознайомившись із результатами моніторингу процедури закупівлі, зазначеними у Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі (дата публікації: 10 серпня 2020 року, ID моніторингу: UA-M-2020-07-13-000017) (далі – Висновок) по предмету закупівлі ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 - Капітальний ремонт: Заміна вікон Державний навчальний заклад «Центр професійної освіти інформаційних технологій, поліграфії та дизайну м. Києва» за адресою: м. Київ, вул. Януша Корчака,8 (далі – Роботи та/або капітальний ремонт) (унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель: UA-2020-03-31-001463-a), Державний навчальний заклад «Центр професійної освіти інформаційних технологій, поліграфії та дизайну м. Києва» (далі – Замовник) у порядку, визначеному абзацом другим частини восьмої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX) (далі – Закон) надає аргументовані заперечення до Висновку, які полягають в наступному. 1. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (із змінами) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України (далі – Положення про Держаудитслужбу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43 (із змінами) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Згідно з пунктом 2 Положення про Держаудитслужбу, остання у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Згідно з пунктом 3 Положення про Держаудитслужбу, одним із основних її завдань є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів Згідно з пунктом 4 Положення про Держаудитслужбу, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, за результатами якого відповідно до частини восьмої статті 8 Закону, складає висновок про результати моніторингу закупівлі за формою та у Порядку, затвердженими наказом Держаудитслужби від 23 квітня 2018 року № 86, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 р. за № 654/32106. Відповідно до частини шостої статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Процедура розміщення інформації про закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі – веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель визначена Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893 (далі – Порядок розміщення інформації про закупівлі). Порядком розміщення інформації про закупівлі передбачено, що після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку. Оприлюднення інформації на веб-порталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично. Пунктом 4 Порядку розміщення інформації про закупівлі передбачений безоплатний доступ до автоматизованого робочого місця для органів державного фінансового контролю, які із застосуванням кваліфікованого електронного підпису реєструються адміністратором в електронній системі закупівель. Відповідно до пунктів 5 – 10 Порядку розміщення інформації про закупівлі органи державного фінансового контролю самостійно та безоплатно розміщують/оприлюднюють інформацію. Датою та часом оприлюднення/розміщення інформації в електронній системі закупівель є дата та час унесення та заповнення її через автоматизоване робоче місце органів державного фінансового контролю. Оприлюдненням/розміщенням інформації вважається її наявність в електронній системі закупівель в інтерактивному режимі реального часу. Пунктом третім, частини сьомої статті 8 Закону визначено, що у висновку обов’язково зазначається унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель. Під час ознайомлення із результатами моніторингу процедури закупівлі, зазначеними у Висновку, Замовником не було виявлено зазначення в ньому унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель. Так, згідно з наказом Північного офісу Держаудитслужби «Про початок моніторингу закупівель» від 17.07.2020 № 122 (дата публікації: 10 серпня 2020 року, ID моніторингу: UA-M-2020-07-13-000017), яким затверджено проведення моніторингу процедури закупівлі по Предмету закупівлі, унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель: UA-2020-03-31-001463-a. Крім того, відповідно до частини третьої статті 26 Закону отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру отриманих тендерних пропозицій, у якому відображається інформація про надані тендерні пропозиції, а саме: унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель. Згідно з Реєстром отриманих тендерних пропозицій (документ оприлюднений в електронній системі закупівель) номером процедури закупівлі в електронній системі закупівель є: UA-2020-03-31-001463-a. Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону протокол розкриття тендерних пропозицій повинен містити інформацію про унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель. Згідно з Протоколом розкриття тендерних пропозицій (документ оприлюднений в електронній системі закупівель) номером процедури закупівлі в електронній системі закупівель є: UA-2020-03-31-001463-a. Зважаючи на відсутність у Висновку унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, складений посадовою особою Держаудитслужби Висновок, не відповідає вимогам пункту третього частини сьомої статті 8 Закону, а також складений із порушенням форми та Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затверджених наказом Держаудитслужби від 23 квітня 2018 року № 86, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 р. за № 654/32106. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, складений із порушенням вимог пункту третього частини сьомої статті 8 Закону, Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затверджених наказом Держаудитслужби від 23 квітня 2018 року № 86, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 р. за № 654/32106 Висновок є протиправним та не має юридичної сили. 2. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» порядок використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 4 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 749 державні установи для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для здійснення повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, здійснення інформаційного обміну з іншими юридичними особами, - виключно захищені носії особистих ключів. Крім того, відповідно до пункту п’ятого розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Держаудитслужби від 23 квітня 2018 року № 86, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 р. за № 654/321065, Висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Відповідно до пункту шостого розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Держаудитслужби від 23 квітня 2018 року № 86, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 р. за № 654/3210656 для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг закупівлі. Як зазначалось, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Посадові особи Держаудитслужби, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За результатами перевірки кваліфікованого електронного підпису, яким підписаний Висновок на порталі Центрального засвідчувального органу (режим доступу: https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що в порушення вимог абзацу другого частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги», пункту 4 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 749, а також Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Держаудитслужби від 23 квітня 2018 року № 86, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 р. за № 654/321065, посадовою особою Держаудитслужби Зубченко Віталієм Олександровичем використаний тип носія особистого ключа: незахищений (протокол Протокол створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису додається), який не є захищеним носієм особистих ключів. Таким чином, складений із порушенням вимог абзацу другого частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги», пункту 4 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 749, а також Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Держаудитслужби від 23 квітня 2018 року № 86, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 р. за № 654/321065 Висновок є протиправним та не має юридичної сили. 3. Результати моніторингу процедури закупівлі зазначені у Висновку, вказують на порушення Замовником вимог пункту першого, пункту четвертого частини першої статті 30 Закону (у редакції Закону № 530-IX від 17.03.2020), відповідно до якого Замовник не відхилив тендерну пропозицію Переможця як таку, що не відповідає вимогам ТД, що призвело до нікчемності укладеного договору від 25.05.2020 № 17 відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону. Зокрема, моніторингом встановлено, що «в пункті 1.2 розділу 5 Інструкції з підготовки тендерної пропозиції вимагається надати документи, які підтверджують наявність в учасника у власності, та/або можливість залучення у третіх осіб і використання обладнання та матеріально-технічної бази, вказаних у довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази. Переможцем в складі пропозиції, в довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, зазначено наявність двох власних тачок будівельних з посиленою пневматичною шиною 2017 та 2019 років виготовлення. На виконання вимоги пункту 1.2 розділу 5 Інструкції з підготовки тендерної пропозиції Переможцем надано оборотно-сальдову відомість з переліком майна на балансі, в якій міститься інформація лише про одну тачку будівельну з посиленою пневматичною шиною. Тобто, наявність іншої тачки Переможцем не підтверджено, чим не дотримано вимогу пункту 1.2 розділу 5 Інструкції з підготовки тендерної пропозиції». Замовник заперечує про необхідність відхилення тендерної пропозиції Переможця торгів через відсутність документального підтвердження наявності другої тачки будівельної з посиленою пневматичною шиною, в зв’язку з тим, що Переможцем торгів було допущено очевидну механічну помилку (описку), що полягає у здвоєнні окремого рядка Довідки, що містить відповідну інформацію про вказану тачку. Відповідно до частини третьої статті 22 Закону (у редакції Закону № 530-IX від 17.03.2020) тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Відповідно до пункту першого розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням ТП та не впливають на зміст пропозиції, а саме – технічні помилки та описки. До формальних (несуттєвих) помилок учасника відносяться описки, технічні, механічні та інші помилки, допущені учасниками в документах, які вони подали в складі ТП, і такі, що нівелюють технічний потенціал та конкурентоздатність учасника, а саме: - не завірення окремого документа (документів) ТП підписом та/або печаткою (у разі її використання) учасника торгів; - невірне або неповне посвідчення, та/або не посвідчення учасником копії документа ТП, згідно з вимогами ТД. Наприклад: посвідчення копії документа ТП лише підписом уповноваженої особи учасника; - орфографічні помилки та механічні описки в словах та словосполученнях, що зазначені в документах, що підготовлені безпосередньо учасником та надані у складі ТП. Наприклад: зазначення в довідці русизмів, сленгових слів, або технічних помилок; - зазначення неправильної назви документа ТП, що підготовлений безпосередньо учасником, у разі якщо зміст такого документа повністю відповідає вимогам ТД. Наприклад: на вимогу ТД надати довідку в довільній формі учасник надав лист-пояснення; - зазначення неповного переліку інформації в певному документі ТП, всупереч вимогам ТД, у разі якщо така інформація в повній мірі відображена в іншому документі, що наданий у складі ТП учасника, або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Наприклад: у ТП учасника не зазначений розрахунковий рахунок, відкритий в банківській установі, проте вся інформація про відкритий рахунок зазначена на фірмовому бланку документа учасника; - інші незначні помилки та неточності, допущені учасниками в документах, які вони подали в складі ТП, у випадку, якщо вони не впливають на зміст поданої ТП та не змінюють її. Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону (у редакції Закону № 530-IX від 17.03.2020) тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Таким чином, відповідно до законодавства механічна описка Переможця торгів, наявна в Довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, щодо зазначення наявності двох власних тачок будівельних з посиленою пневматичною шиною, Замовником було правомірно віднесено до формальної помилки, що пов’язана з оформленням тендерної пропозиції та не впливає на зміст пропозиції. Зважаючи на викладене, Замовник аргументовано заперечує про наявність порушення вимог пункту першого, пункту четвертого частини першої статті 30 Закону (у редакції Закону № 530-IX від 17.03.2020), відповідно до якого Замовник повинен відхилити тендерну пропозицію Переможця як таку, що не відповідає вимогам тендерної документації. 4. Результати моніторингу процедури закупівлі зазначені у Висновку, вказують на порушення Замовником вимог пункту першого, пункту четвертого частини першої статті 30 Закону (у редакції Закону № 530-IX від 17.03.2020), відповідно до якого Замовник не відхилив тендерну пропозицію Переможця як таку, що не відповідає вимогам ТД, що призвело до нікчемності укладеного договору від 25.05.2020 № 17 відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону. Замовник заперечує про зроблений висновок щодо нікчемності укладеного договору від 25.05.2020 № 17 відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону, у зв’язку з не відхиленням тендерної пропозиції Переможця, оскільки не відхилення тендерної пропозиції не призводить до нікчемності договору. Відповідно до частини першої статті 37 Закону (у редакції Закону № 530-IX від 17.03.2020) договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону. Таким чином, результати моніторингу зазначені у Висновку, відповідно до якого Замовник не відхилив тендерну пропозицію Переможця як таку, що не відповідає вимогам ТД, що призвело до нікчемності укладеного договору від 25.05.2020 № 17 відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону, є безпідставними та суперечать не тільки законодавству, а й здоровому глузду. 5. Результати моніторингу, зазначені у Висновку стверджують про те, що переможцем, після повідомлення про намір укласти договір, розміщено календарний графік виконання Робіт, в якому зазначено закінчення виконання робіт 10.08.2020, тобто не у відповідності до пункту 4.4 Загальних положень тендерної документації. Замовник заперечує про зроблений висновок про те, що переможцем, після повідомлення про намір укласти договір, розміщено календарний графік виконання Робіт, в якому зазначено закінчення виконання робіт 10.08.2020, оскільки така інформація не відповідає дійсності. Відповідно до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, Замовник та Переможець торгів уклали Договір від 25.05.2020 № 17, додатком № 3 до якого є календарний графік виконання робіт, термін яких визначений до 10.07.2020 року. Таким чином, результати моніторингу зазначені у Висновку, відповідно до якого Замовник не відхилив тендерну пропозицію переможцем, після повідомлення про намір укласти договір, розміщено календарний графік виконання Робіт, в якому зазначено закінчення виконання робіт 10.08.2020, є безпідставними та такими що очевидно не відповідають дійсності. 6. Крім того, відповідно до інформації, зазначеної у Висновку, «додатковою угодою від 08.07.2020 № 3 Замовником продовжено строк виконання робіт до 10.08.2020 без надання документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження. На запит органу державного фінансового контролю від 23.07.2020, щодо причин продовження строку виконання робіт, Замовник надав відповідь від 28.07.2020, що «згідно з постановами Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20 травня 2020 р. № 392 (із змінами), «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (із змінами) з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року та в окремих випадках до 31 серпня 2020 року на всій території України установлений карантин та запроваджено ряд заборон і рекомендацій…Таким чином, враховуючи ряд прийнятих нормативно-правових та законодавчих актів у період укладання та виконання господарського договору від 25.05.2020 № 17 до 10.08.2020 року Підрядник не мав можливості відповідно до законодавства своєчасно виконати його умови під час дії карантину та надзвичайної ситуації в Києві.» Однак, надана відповідь не є документально об’єктивною обставиною для продовження строку виконання робіт по договору від 25.05.2020 № 17, так як процедура закупівлі оголошена Замовником 31.03.2020, тобто вже під час карантину на території України, тому Замовник знав про заборони та рекомендації на той час. Виходячи з вищевикладеного, Замовником порушено вимоги ч. 4 ст. 36 Закону, якими визначено вичерпний перелік для зміни істотних умов договору, що призвело до нікчемності договору відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону. Замовник заперечує про зроблений висновок про те, що надана відповідь Замовника не є документально об’єктивною обставиною для продовження строку виконання робіт по договору від 25.05.2020 № 17, оскільки замовником були зроблені усі необхідні посилання на прийняті нормативно-правові акти, які спричинили об’єктивну затримку у виконанні робіт за договором. Разом з тим, у Висновку відсутня інформація про критерії об’єктивності, за якими визначена необ’єктивною інформація, надана замовником. 7. Відповідно до інформації, зазначеної у Висновку, Держаудитслужба під час проведення моніторингу зробила запит органу державного фінансового контролю від 23.07.2020, щодо причин продовження строку виконання робіт. Замовник заперечує таке твердження про зроблений запит органу державного фінансового контролю від 23.07.2020, щодо причин продовження строку виконання робіт, оскільки таке твердження не відповідає дійсності. Відповідно до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, під час здійснення Держаудитслужбою моніторингу UA-M-2020-07-13-000017, був зроблений запит до Замовника наступного змісту: «За яких документально підтверджених об’єктивних причин було продовжено строк дії договору від 25.05.2020 № 17 до 10.08.2020 року». Таким чином, вказаний запит від 23.07.2020 був зроблений Держаудитслужбою щодо продовження строку дії договору від 25.05.2020 № 17 до 10.08.2020 року. Стосовно продовження строку виконання робіт Держаудитслужба під час здійснення моніторингу UA-M-2020-07-13-000017 до Замовника не надсилала жодного запиту. Зважаючи на викладене, Замовник аргументовано заперечує щодо результатів моніторингу, зазначених у Висновку та вважає такий Висновок неправомірним, непрофесійним, безпідставним та таким, що не відповідає дійсності.

2020-08-18 23:40:26

• Аргументовані заперечення UA-M-2020-07-13-000017.pdf
• Протокол перевірки ЕЦП.pdf
• Електронний підпис

Підтвердження усунення порушення

Не усунуто

-

2020-08-25 11:00:20

• Електронний підпис

Оскарження в суді