Рішення замовника: Вимога не задоволена

Закон України «Про здійснення публічних закупівель» (надалі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), а також відповідно до Наказу Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454 (зі змінами та доповненнями) (надалі – Наказ).
Відповідно до абзацу 6 пункту 1 розділу II Наказу під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі, якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу.
Також, Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Отже, виходячи з вищенаведеного, законодавством не визначено імперативної норми, щодо обґрунтування замовником необхідності об’єднання всіх найменувань в 1 лот чи визначення окремих частин предмета закупівлі.
Також, що визначення окремих частин предмету закупівлі є правом Замовника, але не обов’язком. Зокрема при закупівлі лікарських засобів, підтверджується листом Мінеконорозвитку від 07.02.2017 №3302-06/3816-06.
Крім того, обов’язок Державної установи «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» здійснювати оперативну діяльність по матеріально-технічному забезпеченню надання спеціалізованої та високо - спеціалізованої діагностичної, лікувально-профілактичної та реабілітаційної медичної допомоги хворим. Отже, поділ предмета Закупівлі на лоти створить для Замовника додатковий ризик того, що певна частина лікарських засобів не буде запропонована учасниками, через що, Замовник не зможе забезпечити своєчасне лікування хворих, що може призвести до вкрай негативних наслідків.
А також, об’єднання в один лот декількох позицій, дозволить отримати найкращу ціну та збільшить конкуренцію між учасниками.

Додатково просимо звернути увагу на те, що аналогічний кейс був вже розглянутий Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. За результатами розгляду цього кейсу було прийнято рішення від 30.05.2018 № 5115-р/пк-пз.
На підставі цього рішення Державна установа «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» групує предмет закупівель виключно або з замінних, або з незамінних «ексклюзивних» лікарських засобів (у тому числі ті, які знаходяться під патентним захистом та/або під захистом реєстраційної інформації оригінального лікарського засобу, ті що мають лише одного виробника). Саме об’єднання незамінних лікарських засобів в один лот позитивно впливає на цінову політику формування цінових пропозицій, що відображає принцип економії, а принцип ефективності публічних закупівель досягається шляхом досягнення своєчасності і ритмічності поставок.
Тобто, замовником при групуванні лікарських препаратів в єдиній Закупівлі повністю виконав п. 38 Рекомендацій Антимонопольного комітету України № 4-рк від 30.03.2018 щодо невключення до одного лоту як замінних, так і незамінних «ексклюзивних» лікарських засобів.

Щодо лікарського засобу «Ю-ТРІП». У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону, для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій. Інформуємо, що за результатами проведення моніторингу ринку потенційних постачальників, що підтверджено інформацією, викладеною у Вашій Вимозі, на ринку існує «декілька дистриб’юторів», спроможних поставити лікарський засіб «Ю-ТРІП». Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону, під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Стаття 43 Господарського кодексу України передбачає свободу підприємництва, тобто можливість без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців, торговців товарами, в той же час виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами. Всі потенційні учасники торгів, після оприлюднення відповідного оголошення, можуть надати свою пропозицію, яка буде прийнята і розглянута Замовником відповідно до діючого законодавства, а якщо у них немає можливості надати свою пропозицію на торги згідно з оприлюдненим оголошенням та тендерною документацією, то це не означає, що Замовник зобов’язаний змінити вид предмету закупівлі на їхній запит чи запит будь-якого іншого суб’єкта, оскільки Замовник торгів визначає предмет Закупівлі самостійно (відповідно до своїх потреб), а не за погодженням з усіма чи з окремими учасниками процедури закупівлі, які взагалі не мають права впливати на тендерний комітет щодо вибору предмета закупівлі чи його обґрунтування.