Надання інформації про усунення порушення замовником

Сторона Відповідача, вважає за необхідне надати письмові пояснення, щодо позиції Відповідача у даній справі. ДЕРЖАВНА АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ ПІВДЕННИЙ ОФІС ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ УПРАВЛІННЯ ПІВДЕННОГО ОФІСУ ДЕРЖАУДИСТЛУЖБИ У ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ, надалі – Позивач, звинувачує іншу сторону посадових осіб тендерного комітету Сиваської спеціальної школи Херсонської обласної ради, надалі – Відповідача, в порушенні вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» 922-VIII в редакції 2015 року, а саме: в не оприлюднені звіту про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Положеннями ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України), тощо, є додатками до зазначеного договору. Водночас відповідно до абзацу 5 Розділу VII «ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ» Стаття 36/41. Основні вимоги до договору про закупівлю. ЗУ Про публічні закупівлі, «5. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку». В Прикінцевих положеннях будь-якого договору зазначено інформацію про термін дії договору, у даному випадку це 31.12.2019р, водночас замовник має законні права подовжити термін дії договору на наступний рік на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, шляхом завантаження додаткової угоди до попереднього договору через веб-портал ПРОЗОРРО. Але у системі ПРОЗОРРО реалізовано обмеження подовження терміну дії договору на наступний рік, після звітування про виконання або розірвання договору. Так, відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої зобов’язання відповідно до договору. Але не слід плутати поняття «строк дії договору» та «строк дії зобов’язання за договором». Як передбачено ч. 1 ст. 598 ЦК, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. При цьому згідно з ч. 1 ст. 599 ЦК зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Також зобов’язання може бути припинене за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 604 ЦК). З огляду на зазначене, зобов’язання за договором можуть бути вже виконані, а строк дії договору ще не завершився. Або ж навпаки – строк дії договору за умовами договору закінчився, але в частині виконання певних зобов’язань договір ще діє. Оскільки одним із пунктів договору, даної процедури закупівлі, а саме: «X. Строк дії договору та інші умови 10.1. Згідно ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору надання послуг, може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2020 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в Договорі», тому звіт буде оприлюднюватися тоді, коли сторони виконають умови договору в повному обсязі.» Норма ч. 1 ст. 10 Закону № 922 зобов’язує замовника оприлюднити Звіт протягом 3 к. д. із дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання. Проте законодавство чітко не визначає і не тлумачить, який із наведених випадків є першочерговий, тобто у яких саме випадках та від якої відправної точки посадова (службова) особа замовника повинна визначати дату оприлюднення такого звіту. У згаданій нормі Закону № 922 лише перелічено підстави та вказано строк у 3 к. д. з дня настання такої підстави. Щодо визначення фрази в Законі № 922 «оприлюднити протягом трьох днів звіт про виконання договору з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання», у даному випадку неможливо надати вірну та беззаперечну оцінку діям будь-якої особи і зробити об’єктивний, точний та остаточний, конкретний висновок щодо зобов’язання Законом № 922 виконати певні дії у певний строк згідно з цією фразою без її тлумачення. Таким чином, ототожнення поняття «строк» з поняттям «порядок» - тобто, , порушення строку – є порушенням порядку, не може бути порушенням в загалі. Неточності тексту Закону № 922, з якого не можна чітко визначити обсяг та строки дії особи, якій регламентується виконувати цей закон, у разі спору про наявність цієї нечіткості, мають тлумачитися на користь особи, яка виконала вимоги Закону № 922, проте є сумніви у визначенні строку, в який ця вимога Закону № 922 мала б бути виконаною. Про це свідчить Рішення БОЛГРАДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ від 05.09.17 р. у справі 497/1173/17, від 27.09.17 р. у справі № 497/1174/17. Згідно норм судової практики, рішення в будь-якій справі є основним індикатором якості послуг суду. З 2006 року згідно із законом «Про доступ до судових рішень» майже всі вони перебувають у відкритому доступі. Будь-яке рішення суду першої та апеляційної інстанцій, що набрало законної сили, є обов’язковим до виконання (ст.1291 Конституції, ч.2 ст.13 закону «Про судоустрій і статус суддів»). Одним із пріоритетних завдань судів, є створення за рахунок мотивів та обґрунтувань, викладених у рішеннях, певної правової визначеності в наслідках, які можуть настати, якщо спірне питання в подібній ситуації потрапить до суду. Тому в п.4 ч.4 ст.17 закону «Про судоустрій і статус суддів» закріплено принцип єдності судової практики — як один із тих, що має забезпечувати єдність системи судоустрою. Керівництво Сиваської спеціальної школи Херсонської обласної ради провело засідання керівного складу та тендерного комітету з питань порушень ЗУ Про публічні закупівлі, було проведено попереджувальну розмову з відповідальними особами, щодо вимог законодавства. Відповідальні особи за формальну необачність понесуть покарання, відповідно до внутрішніх регламентів Установи. В подальшому процедури закупівель будуть здійснюватись з урахуванням зауважень Держаудитслужби.

2021-10-08 13:52:05

• Пояснення