Рішення замовника: Вимога відхилена

Слід зауважити, що при розгляді даних вимог, враховано те, що законодавством України у сфері публічних закупівель не визначено поняття “дискримінації” та її форм, однак, міжнародним правом в цій сфері закріплено чіткі засадничі рамки, якими Держави повинні керуватися на національному рівні. Європейський суд з прав людини дав роз'яснення визначенню “дискримінація”, - «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об'єктивного і розумного виправдання», тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети». Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Разом з тим, не завжди різне ставлення являє собою дискримінацію. Якщо підставою для різного ставлення є об'єктивно виправдані ознаки або ті, які мають раціональне обґрунтування, то дискримінація відсутня.
Виходячи з наведеного, можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об'єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель - це суб'єктивне ставлення замовника торгів до учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об'єктивно виправданими.
Отже, на підставі вище викладеного, звертаємо Вашу увагу, що вимоги тендерної документації стосуються всіх Учасників, які мають намір прийняти участь у даній закупівлі, крім того Замовник має право зазначити будь-яку інформацію чи встановити вимоги по тексту тендерної документації, яка не суперечить законодавству. Законодавство України передбачає для покращення та підтвердження якості функціонування контрагентів на відповідному ринку отримання сертифікатів ISO відповідно до діючих державних стандартів.

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), передбачено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити та згідно п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону, Замовник встановлює вимоги до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, в тому числі такі вимоги повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
Сертифікат ISO 9001:2015 – це сертифікат на систему якості виробництва, отже стосується безпосередньо якості.
Сертифікат ISO 14001:2015 – це сертифікат на систему екологічного менеджменту, отже стосується безпосередньо захисту довкілля.
Дані вимоги є обов’язковими і необхідними для виконання вимог чинного законодавства та для впевненості, що комп'ютерне обладнання буде безпечним для здоров’я дітей, навколишнього середовища та відповідає освітнім стандартам.
Таким чином, стандарт ДСТУ ISO 9001:2015 та 14001:2015 є частиною законодавства України та його дотримання учасниками процедури закупівлі забезпечує дотримання якісних вимог до предмета закупівлі.
Вимоги, що встановлюються для всіх учасників є однаковими та ставлять їх у рівні умови, а сертифікати, які вимагаються можуть бути отримані будь-яким підприємством / компанією / організацією, що має намір прийняти участь у процедурі закупівлі, - відповідно кількість таких компаній учасників - необмежено.
А отже, вимоги щодо надання учасниками документів, відповідно до п. 9.6 Додатку №1 тендерної документації, а саме сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та 14001:2015 не суперечать Закону України “Про публічні закупівлі” та з точки зору їх доступності , можуть бути отримані / виконані / дотримані будь-яким учасником процедури закупівлі та подані на участь у даній процедурі закупівлі.
Враховуючи усе вищевикладене, тендерний комітет не вбачає необхідності та правових підстав для задоволення вимог Скаржника, у зв’язку з чим, прийнято рішення відмовити скаржнику у задоволені його вимог.
Разом з тим, якщо Скаржник вважає, що його права та інтереси порушені внаслідок прийнятих рішень, дій чи бездіяльності Замовника, за ним зберігається право на оскарження таких рішень Замовника до органу оскарження у встановлені Законом строки.

Рішення замовника: Вимога відхилена

Частиною 3 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), передбачено, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити та згідно п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону, Замовник встановлює вимоги до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, в тому числі такі вимоги повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
На виконання вищезазначеного, Замовником у п. 9 Додатку №1 до тендерної документації, передбачено перелік документів, які обов’язково повинен подати учасник процедури закупівлі, як частину своєї тендерної пропозиції для підтвердження прийнятності та відповідності запропонованого товару, зокрема згідно п. 9.6 Додатку №1 до тендерної документації, учасники мають надати копію чинного на дату подання сертифікату ISO 9001:2015 та ISO 14001:2015 на виробництво інтерактивних комплексів.
Сертифікат ISO 9001:2015 – це сертифікат на систему якості виробництва, отже стосується безпосередньо якості.
Сертифікат ISO 14001:2015 – це сертифікат на систему екологічного менеджменту, отже стосується безпосередньо захисту довкілля.
Дані вимоги є обов’язковими і необхідними для виконання вимог чинного законодавства та для впевненості, що комп'ютерне обладнання буде безпечним для здоров’я дітей, навколишнього середовища та відповідає державним стандартам.
Українська система стандартизації, на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, протягом 2014-2015 років зазнала реформування. Зокрема, був прийнятий Закон України «Про стандартизацію», який установив правові та організаційні засади стандартизації в Україні, створивши передумови наближення національної системи стандартизації до міжнародних і європейських норм та правил.
Відповідно до Закону, суб’єктами стандартизації в Україні є:
• Міністерство економічного розвитку та торгівлі України як центральний орган виконавчої
влади, що забезпечує формування державної політики та реалізує державну політику у
сфері стандартизації;
• національний орган стандартизації;
• технічні комітети стандартизації;
• підприємства, установи та організації, що здійснюють стандартизацію.
Національним органом стандартизації є Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
(після ребрендингу буде називатися ДП «Українське агентство зі стандартизації» (UAS).
У складі ДП «УкрНДНЦ» працюють: Інститут стандартизації, Управління оцінки відповідності,
Інститут підготовки фахівців Національного органу стандартизації, Управління по роботі з реєстрами та сертифікатами та Національний фонд нормативних документів.
Згідно чинного законодавча, сертифікацію здійснює орган з сертифікації, що має акредитацію національного органу з акредитації України, а також, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.93 N 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" та з метою виконання вимог ДСТУ 3411:2004 "Система сертифікації УкрСЕПРО. Вимоги до органів сертифікації продукції та порядок їх призначення і надання повноважень на діяльність у системі" Міністерство економічного розвитку і торгівлі України наказом призначає та уповноважує органи із сертифікації в державній системі сертифікації за переліком, що додаються до відповідного наказу.
А отже, Замовником до розгляду приймаються копії чинних на дату подання сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та 14001:2015 на виробництво інтерактивних комплексів, що видані відповідними підприємствами, установами чи організаціями, що здійснюють сертифікацію в Україні, згідно чинного законодавства.