Відповідь замовника на пояснення

Дата: 2019-07-25 10:56:23

пояснення на запит

Питання №1: «Яким чином ви можете обґрунтувати те, що тендерна документація містить проект договору, який суперечить вимогам встановленим частиною першою статті 36 Закону, а саме договір по виконанню будівельних робіт з встановлення світлосигнальної системи ВВI-I на аеродромі аеропорту «Херсон» з гарантійним строком експлуатації об’єкта 2 роки не відповідає вимогам частини першої статті 884 Цивільного Кодексу України?»
Проект договору не суперечить вимогам, встановленим ч.1 ст.884 ЦК України.
Ч.1 ст. 884 ЦК України: «Підрядник гарантує досягнення об'єктомбудівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.»
Таким чином, вимога щодо гарантійного строку 10 років встановлюється автоматично лише для договорів, які не містять угоди щодо гарантійного строку. Зазначене не забороняє сторонам встановлювати більший гарантійний строк.
Згідно ПКМУ від 01.08.05 №668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (Далі – ПКМУ №668):
п. 5 – встановлений перелік істотних умов договору, серед яких: «гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об’єкта будівництва), порядок усунення недоліків».
п. 103: «Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.
Гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих конструкцій встановлюються у договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у проектній документації (далі - гарантійний строк якості).
Гарантійний строк експлуатації об'єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом (далі - гарантійний строк експлуатації).»
Отже:
1. Гарантійний строк експлуатації об’єкта будівництва є однією з істотних умов договору.
2. Поряд з «гарантійним строком експлуатації об’єкта будівництва» передбачені ще 2 гарантійних строки: «якості закінчених робіт і змонтованих конструкцій», «досягнення показників, визначених у проектній документації», тобто гарантійних строків 3 (три).
Пункт 14.1 Додатку 7 до Тендерної документації «Проект договору про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів» передбачає що Відносини Сторін, пов’язані із забезпеченням гарантійних строків якості робіт (експлуатації Об’єкта) та усуненням виявлених недоліків (дефектів), регулюється положеннями Загальних умов (ПКМУ №668).
Пункт 14.2 Додатку 7 до Тендерної документації говорить, що «Генпідрядник гарантує досягнення Об’єктом будівництва показників, визначених у проектній документації, та можливість експлуатації Об’єкта відповідно до Договору протягом 2-х років після прийняття об’єкта Замовником.».
Тобто, проект договору (а не кінцевий Договір, підписаний сторонами) містить термін лише одного гарантійного строку - гарантію «досягнення Об’єктом будівництва показників, визначених у проектній документації», цей термін в проекті Договору обмежений 2 роками.
Два інші гарантійні терміни:«гарантійний строк експлуатації об’єкта будівництва» і«якості закінчених робіт і змонтованих конструкцій», в проекті Договору не встановлені і мають бути встановлені під час укладення Договору з переможцем торгів, так як:
1. «Гарантійний строк якості закінчених робіт і змонтованих конструкцій» встановлюється в договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у проектній документації» (п. 103 ПКМУ №668). Таким чином зазначений термін можливо буде встановити у остаточній редакції Договору, укладеного з Переможцем процедури торгів, зважаючи на матеріали і обладнання, які будуть використовуватися під час монтажу світлосигнальної системи. Під час укладення Договору будуть враховані технічні характеристики і максимальні гарантійні строки на матеріали і обладнання, яке буде використане під час виконання робіт»
2. «Гарантійний строк експлуатації об’єкта будівництва» також повинен бути встановлений в остаточному договорі, підписаному з Переможцем процедури Закупівлі з урахуванням вимог, передбачених ст.884 ЦК України, п. 103 ПКМУ № 668, а також з урахуванням максимально можливих (але не менш, ніж 10 років) гарантійних термінів на устаткування і обладнання, яке буде використане Переможцем процедури Закупівлі для виконання умов договору.
Таким чином Додаток 7 до тендерної документації «Проект договору» не може містити гарантійні терміни щодо «експлуатації об’єкта будівництва» та «якості закінчених робіт і змонтованих конструкцій», тому що визначення зазначених термінів напряму залежить від гарантійних термінів на матеріали, устаткування і обладнання, які Переможець торгів буде використовувати для забезпечення виконання Договору про закупівлю. Звичайно зазначені вище терміни будуть встановлені під час узгодження всіх істотних умов договору з урахуванням вимог, передбачених чиним законодавством України.
Крім того, проект договору є проектом, який може коригуватися під час узгодження його положень. Ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.15 №922-VIII (далі – Закон №922) забороняє змінювати не проект договору, а договір про закупівлю, а саме його істотні умови після його підписання і до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім 8 передбачених зазначеною статтею випадків.Разом з тим при укладенні договору сторони мають узгодити всі його істотні умови. При цьому Закон № 922 не містить переліку істотних умов договору про закупівлю. При укладенні договору про закупівлю замовник повинен керуватися нормами Господарського кодексу та Цивільного кодексу. Саме кодифіковані норми та ПКМУ №668 містять перелік істотних умов, які обов’язково мають узгодити сторони при укладенні договору.
Отже, проект договору не суперечить вимогам, встановленим ч.1 ст.884 ЦК України та узгоджується з вимогами, встановленими ст. 318 ГК України.
Питання №2: Чому в порушення пункту 3 частини другої статті 22 Закону в тендерній документації по предмету закупівлі встановлення світлосигнальної системи ВВI-I на аеродромі аеропорту «Херсон» відсутні посилання на конкретні існуючи міжнародні або національні стандарти, норми та правила, якими затверджуються вимоги та характеристики пов’язані з роботами, що закуповуються?
Відповідно пункту 3 частини другої статті 22 Закону «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
Відповідно до п.6 ч.3 ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, згідно технічного завдання тендерної документації згідно Додатку №6, який доданий в окремому файлі. Згідно Додатку №6 «Технічне завдання» до тендерної документації Проектом встановлення світлосигнальної системи передбачено, що:
реконструкція міжнародного аеропорту Херсон проводиться з метою доведення технічних характеристик злітно-посадкової смуги до вимог Міжнародних стандартів. У вищевказаному Додатку, також зазначено, що:
Проектом встановлення світлосигнальної системи передбачено:
- Облаштування існуючої злітно-посадкової смуги світлосигнальною системою ВВІ-І, що включає:
- встановлення світлосигнального обладнання (ССО);
- встановлення світлосигнального обладнання ВВІ-І з двох напрямків посадки на існуючій ЗПС (2500х42м), РД2;
- переобладнання частини існуючої трансформаторної підстанції ТП-570 для встановлення нового щита гарантованого живлення, регуляторів яскравості та встановлення дизель-генератора біля неї;
- облаштування системи керування ССО.
Пунктом 3.2 Додатку 7 до тендерної документації передбачено використання Державних будівельних норм України, що є — нормативно-правовими актами, затверджені центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.
Згідно п 1.1. Додатку 7 до тендерної документації «Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання будівельних робіт.»
Згідно п 5.1. Додатку 7 до тендерної документації «Забезпечення робіт (будівництва Об’єкта) проектною документацією покладається на Замовника із врахуванням положень Загальних умов, інших нормативних документів.»
Згідно п 5.2. Додатку 7 до тендерної документації «Замовник передає Генпідряднику один комплект затвердженої проектної документації.»
Проектна документація містить всі необхідні посилання на національні стандарти – Державні будівельні норми.
Також, п.2 Додатку 3 до тендерної документації містить вимогу до учасників торгів – наявність трудових відносин з спеціалістами, сертифікованими виробником світлосигнального обладнання, відносно кваліфікованого монтажу та обслуговування

• протокол
• Електронний підпис

Відповідь замовника на пояснення

Дата: 2019-08-05 14:34:48

відповідь на запит

Питання №1: На підставі наказу МЕРТ від 17.03.16 №545 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі», визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Згідно п.22 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;
Основний словник Єдиного закупівельного словника базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев'яти цифр. Групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту. Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:
перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y);
перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y);
перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y);
перші п'ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y).
Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії.
45310000-3 «Електромонтажні роботи» – деталізація по 4 знаку закупівельного коду – не відповідає предмету закупівлі;
45316220-3 «Встановлення сигнального обладнання для аеропортів» – деталізація по 7 знаку точно відповідає предмету закупівлі.
Якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено" із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі.
Але, в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідний код існує - 45316220-3.Тобто, деталізація по 4 знаку закупівельного коду неможлива і недостовірна, так як в закупівлі робіт «електромонтажні роботи» є незначною частиною закупівлі. Натомість деталізація по 7 знаку «встановлення сигнального обладнання для аеропортів» є точною.
На основі групування очікуваної вартості планових закупівель за 4 знаком закупівельного коду з урахуванням типу замовника (загальний чи в окремих сферах) відбувається поділ на допорогові (додаток до річного плану) та надпорогові (річний план) закупівлі та визначення закупівельної процедури.
Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (ч.7 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі»).
Таким чином Замовник дотримується принципів, передбачених ст.3 ЗУ «Про публічні закупівлі»:
добросовісної конкуренції серед учасників;
максимальної економії та ефективності;
відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель;
недискримінації учасників;
об’єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій;
запобігання корупційним діям і зловживанням.
Питання №2: Учасником ТОВ «ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС» надана інформація про технічні характеристики обладнання, що вимагає Замовник відповідно Додатку №3 тендерної документації, шляхом розміщення в Системі публічних електронних закупівель «Prozorro».
Учасник в колонці «Технічні характеристики» повідомив про фірму виробника обладнання або його модель.
Таким чином учасник виконав вимоги ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» та Додатку №3 до тендерної документації.
Додатково повідомляємо, що термін «технічна характеристика» не регулюється чиним законодавством України, тому інформація, яку учасник зазначає в зазначеній графі є довільною. Вказані ТОВ «ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС» в довідці фірми-виробники та/або моделі обладнання та транспортних засобів дозволяють отримати вичерпну інформацію стосовно обладнання, будівельних машин (механізмів), зокрема їхніх характеристик і призначення.
Питання 3. П. 2 Рішення НАЗК від 02.03.2017 № 75 «Про затвердження типової антикорупційної програми юридичної особи» встановлено, що: юридичні особи, визначені у частині другій статті 62 Закону України "Про запобігання корупції", затверджують свої антикорупційні програми на основі Типової антикорупційної програми, затвердженої пунктом 1 цього рішення.
Рішенням НАЗК від 22.09.17 №734, виданим відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про запобігання корупції", підпункту 1 пункту 19 Завдань і Заходів з виконання Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки, наведених у додатку 2 до Державної програми щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 265, Національне агентство з питань запобігання корупції вирішило затвердити Методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб (далі - рішення НАЗК №734).
Згідно Рішення НАЗК №734:
- незважаючи на те, що перелік основних антикорупційних заходів увійшов у якості вимог до Типової антикорупційної програми, особливості практичної їх реалізації в умовах діяльності конкретної юридичної особи можуть значно варіюватися залежно від низки обставин;
- кожній юридичній особі рекомендується не просто відтворювати положення Типової антикорупційної програми, а ретельно визначати індивідуальний підхід до наповнення змісту програми, акцентуючи увагу на тих антикорупційних заходах чи інших складових програми, які відповідають особливостям юридичної особи і необхідні для мінімізації ризиків саме у її діяльності;
- обсяг антикорупційної програми великої юридичної особи (або юридичної особи зі складними бізнес-процесами) може виходити за межі Типової антикорупційної програми, передбачаючи низку додаткових заходів;
- структура органів управління юридичною особою також має вплив на зміст програми, адже залежно від її статусу, особа може не мати групи засновників (учасників) або ж засновник і керівник можуть збігатися в одній особі. Тому антикорупційна програма такої юридичної особи повинна містити особливості порівняно із Типовою антикорупційною програмою і не включати окремі її положення в цій частині;
У зв’язку з викладеним повідомляємо, що Антикорупційна програма юридичної особи приватного права затверджується на основі Типової антикорупційної програми з урахуванням особливостей підприємства, а НАЗК навіть наголошує на тому, що кожній юридичній особі рекомендуєтьсяне просто відтворювати положення Типової антикорупційної програми, а ретельно визначати індивідуальний підхід до наповнення змісту програми, акцентуючи увагу на тих антикорупційних заходах чи інших складових програми, які відповідають особливостям юридичної особи і необхідні для мінімізації ризиків саме у її діяльності.
П.10 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі»25 грудня 2015 року № 922-VIIIі Тендерна документація, видана згідно вимог чинного законодавства вимагають НАЯВНОСТІ у юридичної особи, яка є учасником закупівлі, антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.
Але, чинне законодавство не передбачає контроль за змістом антикорупційної програми юридичної особи приватного права.
Звертаючись до Основного Закону України:
«Стаття 19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»
Державним органам та їх посадовим особам чинним законодавством не надано право аналізувати зміст Антикорупційних програм юридичних осіб приватного права.
Таким чином, аналіз змісту Антикорупційної програми юридичної особи приватного права, замість передбаченої перевірки її наявності, є порушенням Конституції України.

• протокол
• Електронний підпис

Відповідь замовника на пояснення

Дата: 2019-08-07 11:00:00

відповідь на запит

За результатами опрацювання надаємо наступну відповідь:
1.Питання сформульовано без посилання на вимоги чинного законодавства. Діюче законодавство, яке регулює і регламентує процеси публічних закупівель, передбачає наступне:
Замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника у разі, якщо він:
- не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 ЗУ «Про публічні закупівлі»;
- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
Згідно ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
ЗУ «Про публічні закупівлі», і будь-якими іншими нормативно-правовими актами не визначено поняття «аналогічний договір», в той же час ст. 16 вказаного закону не містить обмежень що саме Замовник може вважати аналогічним договором за його предметом та природою робіт, що надавалися. Зазначена позиція Замовника підтверджується відповіддю Міністерства економічного розвитку і торгівлі на запит № 111/2017.
У ст. 8 Цивільного кодексу України передбачено « Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону)». У частині 2 цієї ж статті роз'яснюється: «У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права)».
Термін «аналогічний» (у відношенні товарів регламентовано) ч.2 ст.60 Митного кодексу України: «Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.». Тобто, ключовим під час визначення аналогічності є не однаковість по конструктиву, а функціональна однаковість.
Потрібно розрізняти «аналогічність» з «ідентичністю». Термін «ідентичний» також закріплений в МКУ. Ч.2 ст. 59 МКУ: «…під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна виробництва;
4) виробник.».
Закон про публічні закупівлі встановлює право замовника вимагати аналогічні договори, а не ідентичні. Аналогічним договором може бути будь-який договір по роботам, послугам чи по закупівлям товарів стосовно договорів по роботам, послугам чи закупівлям товарів відповідно. Наприклад аналогічним договором закупівлі транспортних засобів є договір купівлі-продажу офісного обладнання.
Таким чином, лише Замовник має право встановлювати вимоги до аналогічності договорів, виходячи із специфіки процедури Закупівлі.
У зв’язку із тим, що у законодавчих актах відсутнє трактування поняття «аналогічного договору» Замовником прийнято рішення конкретизувати в тексті тендерної документації поняття «аналогічної роботи» виходячи із специфіки виконання таких робіт та з метою досягнення авіаційної безпеки, як результату виконаних робіт. Зазначене рішення чітко простежується в Додатку № 3 до тендерної документації в сформульованих кваліфікаційних критеріях, які є взаємодоповнюючими і переслідують за мету забезпечення виконання потенційним Переможцем реалізації предмету Закупівлі: «Встановлення світлосигнальної системи ВВI-I на аеродромі аеропорту «Херсон» - реконструкція».
2. Тендерна пропозиція ТОВ «ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС» містить файл «Дов.аналог договір та лист-пояснення.PDF».
У складі зазначеного файлу є документ від 08.07.19 №123 «Лист-пояснення щодо аналогічного договору», в якому міститься обґрунтування аналогічності договору від 13.08.18 №2018-77 проекту договору, передбаченому Додатком №6 до Тендерної документації.

• протокол
• Електронний підпис

Відповіді ще немає