Вимога щодо усунення дискримінаційних положень тендерної документації:
Статтями 3, ч.3 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 р. (далі - Закон) передбачено, що публічні закупівлі здійснюються на засадах недискримінації учасників. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Також, згідно ч.4 ст. 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Тендерна документація процедури закупівлі № UA-2018-11-26-002568-c містить дискримінаційне положення, а саме, серед інших документів учасників повинен надати сертифікат якості газу природного, який підтверджує відповідність тендерної пропозиції учасника якісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, та зазначені замовником у технічному завданні.
Відповідно до положень Кодексу ГРМ, затвердженого Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 р., якість природного газу – параметри фізико-хімічних показників природного газу, які мають відповідати вимогам цього Кодексу.
Згідно із п.1. глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС, затвердженого Постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 р.
1. Відповідальним за якість газу є:
1) у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) - оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з'єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування;
2) у точках виходу - оператор газотранспортної системи.
ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» передає до газорозподільних мереж природний газ належної якості, який відповідає чинному стандарту «ГОСТ 5542-87. Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения».
Згідно з положеннями п.7 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ, затвердженого Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 р., якість природного газу, що надходить до ГРМ, та якість природного газу, що передається Оператором ГРМ у пунктах призначення, має відповідати вимогам цього Кодексу.
Оператор ГРМ відповідає за якість природного газу з моменту його надходження в ГРМ до моменту його передачі в пунктах призначення.
Станом на дату публікації оголошення процедури закупівлі «18» вересня 2018 р. серед продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні (В системі УКРСЕПРО), включеної до «Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні», який затверджено наказом Держспоживстандарту України 01.02.2005 № 28 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 під N 466/10746 включені лише Гази паливні: газ нафтовий скраплений, газ природний компримований.
Таким чином, Постачальник природного газу не відповідає за якість природного газу. Відповідальність за якість газу розподіляється між Оператором ГТС, Операторами ГРМ, операторами суміжним систем та видобувними підприємствами, залежно від місця перебування природного газу у газотранспортній та газорозподільних мережах.
Так як місцем передачі природного газу , відповідно до положень Кодексу ГРМ, затвердженого Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 р., є пункт призначення – межа балансової належності об’єкта споживача, на якій відбувається передача Оператором ГРМ природного газу споживачу, таким чином саме Оператор ГРМ відповідає за якість газу у пункті призначеня.
Крім того, газ паливний, який транспортується газотранспортною системою України та розподіляється газорозподільними системами не підлягає обов’язковій сертифікації.
Вимога тендерної документації в частині надання сертифікату якості на природний газ є дискримінаційною, оскільки обмежує конкуренцію учасників. Сертифікація природного газу не є обов’язковою, відповідно наявність такого документу потенційно можлива у певного постачальника виключно у випадку, якщо джерело – первинний суб’єкт надходження природного газу надасть постачальнику документ – сертифікат якості. Враховуючи, що сертифікація не обов’язкова, форма документального підтвердження якості газу паливного для промислового та комунально- побутового використання не встановлена та не може вимагатися як уніфікована.
Більше того, якість природного газу, а саме фізико-хімічні показники (ФХП) газу який поставиться безпосередньо споживачу не можуть підтверджуватися сертифікатом, з огляду на єдність ГТС та ГРМ.
Відповідно до п.19 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС, затвердженого Постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 р. Значення ФХП природного газу, що транспортується, визначається:
для точок, в яких були встановлені потокові засоби вимірювань, для кожної години;
для точок, які не були обладнані засобами вимірювання складу природного газу (не були встановлені хроматографи, вологоміри), на підставі останнього вимірювання, проведеного вимірювальною хіміко-аналітичною лабораторією.
Пунктом 20 глави 1 розділу ІІІ Кодексу ГТС, затвердженого Постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015 р. передбачено, що місячні паспорти-сертифікати ФХП газу підлягають оприлюдненню на веб-сайті оператора газотранспортної системи.
Главою 1 розділу VIІІ Кодексу ГРМ, затвердженого Постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 р., передбачено наступне:
1. Порядок взаємовідносин між Оператором ГРМ та Оператором ГТС, пов’язаних з якістю природного газу, який передається в точках виходу з газотранспортної системи до газорозподільної системи, зокрема його ФХП, порядок їх визначення, контролю, обміну даними та внесення до бази даних ЗВТ та порядок одоризації визначаються в Кодексі ГТС, а наслідки за недотримання якості газу – у типовому договорі транспортування природного газу.
Порядок взаємовідносин Оператора ГРМ з газодобувним підприємством та виробником біогазу або іншого виду газу з альтернативних джерел, що в установленому законодавством порядку підключений до ГРМ, а також із суміжним Оператором ГРМ щодо якості природного газу, який подається до ГРМ, регулюється цією главою та технічною угодою.
2. Чисельні значення фізико-хімічних показників природного газу, що подається до газорозподільної системи від ГДП чи ВБГ (суміжного Оператора ГРМ), повинні відповідати параметрам та принципам, визначеним в Кодексі ГТС, як для точок виходу з ГТС, за виключенням вимог вмісту меркаптанової сірки.

Якщо ФХП природного газу, який надходить до газорозподільної системи від суміжного суб’єкта ринку природного газу, не відповідають зазначеним вимогам, у тому числі за присутності в газі рідкої фази води, вуглеводних фракцій, механічних домішок та/або перевищення допустимих параметрів вмісту корозійно-активних компонентів, домішок у твердому стані або числа Воббе, Оператор ГРМ має право відмовитись від прийняття такого газу до газорозподільної системи.
Якщо природний газ, що не відповідає зазначеним вимогам, був завантажений в газорозподільну систему з причин, що не залежать від Оператора ГРМ, він має право на компенсацію, яка розраховується відповідно до глави 3 цього розділу.
3. Визначення ФХП природного газу, чисельні значення яких використовуються при розрахунку об’єму природного газу, який надійшов до ГРМ, проводиться уповноваженими відповідно до законодавства хіміко-аналітичними лабораторіями (далі – хімлабораторії) ГДП, ВБГ чи незалежними хімлабораторіями, для чого ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) з періодичністю та в точках відбору проб газу, узгоджених з Оператором ГРМ, здійснює відповідний відбір проб газу у порядку, встановленому ДСТУ ISO 10715:2009 «Природний газ. Настанови щодо відбирання проб», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30 грудня 2009 року № 485 (далі - ДСТУ ISO 10715:2009).
Уповноважені представники Оператора ГРМ мають право бути присутніми під час відбору проб газу та/або при проведенні його аналізу з визначення ФХП.
Пункти (місця) прийому-передачі природного газу до ГРМ, в яких суміжний з газорозподільною системою суб’єкт ринку природного газу передає природний газ в середньомісячному об’ємі понад 30 000 м куб. на годину, мають бути обладнані зазначеними суб’єктами приладами (зокрема хроматографом, потоковим густиноміром, вимірювачем точки роси), які на безперервній основі забезпечують контроль ФХП газу, з можливістю дистанційного їх контролю і передачі даних та оперативного відключення подачі неякісного газу до газорозподільної системи.
4. ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ, який передає газ) щодня до 12.00 години факсимільним зв’язком (або іншими засобами електронного зв’язку) надає Оператору ГРМ оперативні дані ФХП природного газу за всіма узгодженими з Оператором ГРМ точками його відбору, які мають містити такі чисельні значення:
густину газу;
вміст азоту;
вміст вуглекислого газу;
точку роси;
число Воббе;
теплотворність.
На підставі доведених до Оператора ГРМ оперативних даних ФХП природного газу ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) щодня з 14.00 години (з урахуванням одночасних дій Оператора ГРМ) забезпечує введення чисельних значень ФХП до баз даних обчислювачів або коректорів об’єму газу, що є складовими комерційних вузлів обліку на ГРС (в пунктах приймання-передачі газу до ГРМ).
До 02 числа календарного місяця (включно), наступного за звітним, ГДП та ВБГ (суміжний Оператор ГРМ) надає Оператору ГРМ в електронному та паперовому вигляді розгорнутий паспорт ФХП природного газу за всіма узгодженими з Оператором ГРМ точками відбору газу за звітній місяць (місячний паспорт ФХП), який має бути погоджений Оператором ГРМ.
5. Для забезпечення персоніфікованої перевірки чисельних значень ФХП природного газу, який передається від ГДП, ВБГ чи суміжного Оператора ГРМ, на території кожної ГРС (в пунктах приймання-передачі газу до ГРМ) має бути обладнане місце контрольного відбору проб газу. ГРС (пункти приймання-передачі газу до ГРМ), які не обладнані місцями контрольного відбору проб газу, повинні бути обладнані ГДП та ВБГ (суміжним Оператором ГРМ) протягом періоду, визначеного законодавством.
Між Оператором ГРМ та ГДП, ВБГ чи суміжним Оператором ГРМ має бути погоджений графік періодичної перевірки чисельних значень ФХП природного газу в місцях контрольного відбору газу на ГРС.
Таким чином, наявність сертифікату якості не може забезпечити отримання природного газу належної якості певним споживачем. При цьому інформація у вигляді паспортів/паспортів-сертифікатів ФХП газу, що оприлюднюються на офіційному сайті Оператора ГТС є достовірним підтвердженням якості газу, що перебуває у ГТС/ГРМ у певний проміжок часу.

На підставі вищевикладеного, наголошуємо на відсутності обов’язку Постачальника отримувати сертифікат якості на природний газ, що постачається для комунальних потреб, у зв’язку із чим вимагаємо:
- усунути дискримінаційну вимогу, щодо виключного підтвердження якості природного газу сертифікатом якості та привести тендерну документацію у відповідність до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держспоживстандарту України 01.02.2005 № 28;
- включити до переліку документів, що підтверджують якість природного газу – паспорт фізико-хімічних показників природного газу та ін. документи, що можуть підтверджувати якість природного газу;
Попереджаємо, що у випадку не усунення дискримінаційної вимоги, Автор Вимоги буде змушений звернутись до Антимонопольного комітету України із скаргою