У додатку 1 до тендерної документації для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям учасник повинен надати в складі своєї пропозиції наступні документи:
- 3.1. Довідка, складена у формі таблички, з інформацією про те, що учасник забезпечений засобами захисту, передбаченими постановою КМУ від 11.02.2013 р. № 97 «Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності» і, за наявності, табельної вогнепальної (нарізної) зброї відповідно до нормативних актів, які передбачають її придбання, зберігання, облік, перевезення та використання (зазначити: марку та найменування засобів захисту, кількість од., рік випуску).
Однак, у технічному завданні Додатку 4, необхідно заповнити таблицю, в якій є вимога вказати наявність табельної вогнепальної (нарізної) зброї.
Таким чином вимога у технічному завданні стосовно наявності вогнепальної зброї, суперечить вимозі у матеріальній базі стосовно надання довідки з інформацією, про те, що учасник забезпечений засобами захисту, передбаченими постановою КМУ від 11.02.2013 р. № 97 за наявності табельної вогнепальної (нарізної) зброї.
Вищевказана вимога вже оскаржувалась нами в Антимонопольному комітеті України, оскільки ви вже оприлюднювали оголошення UA-2019-04-11-002929-a про проведення відкритих торгів на закупівлю «Послуги з охорони громадського порядку та безпеки на об’єкті Замовника за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, з такою самою тендерною документацією.
Рішенням АМКУ, Вас було зобов’язано внести зміни до тендерної документації з метою усунення даної вимоги. Але чомусь, проводячи закупівлю повторно, Ви знову оприлюднили документацію, яка не відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, Ви змушуєте учасників знову оскаржувати те, що вже було оскаржене і про що є позитивне рішення АМКУ.
Повторно пропонуємо до Вашої уваги аргументацію з яких причин Ваша тендерна документація не відповідає вимогам чинного законодавства:
а) Вимога про наявність вогнепальної зброї дискримінаційною та такою, що обмежує коло учасників. Згідно чинного законодавства право на носіння вогнепальної зброї мають правоохоронні та державні силові органи.
Стаття 46 ЗУ «Про національну поліцію» визначає наступне: Застосування вогнепальної зброї:
1. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.
2. Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
3. Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні поліцейського, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.
4. Поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:
1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров’ю;
2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;
3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;
4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;
5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей та/або поліцейського;
7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського.
5. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір використання заходу примусу, визначеного цією статтею.
6. Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:
1) при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;
2) у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю чи здоров’ю людей;
3) якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;
4) якщо особа чинить збройний опір;
5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.
7. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу.
8. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю у разі збройного нападу, якщо відвернення чи припинення відповідного нападу неможливо досягнути іншими засобами.
9. Поліцейському заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних та вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності.
10. Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомляти свого керівника про застосування вогнепальної зброї, а також негайно повідомити свого керівника про активне застосування вогнепальної зброї, який, у свою чергу, зобов’язаний поінформувати центральний орган управління поліції та відповідного прокурора.
11. Поліцейський може взяти до рук вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, що склалася, можуть виникнути підстави для її застосування.
12. Під час затримання осіб, щодо яких у поліцейського виникла підозра у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також під час перевірки документів у таких осіб поліцейський може привести в готовність вогнепальну зброю та попередити особу про можливість її застосування.
Спроба особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену поліцейським відстань, чи доторкнутися до зброї є підставою для застосування вогнепальної зброї поліцейським.
13. Поліцейський може використати вогнепальну зброю для подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил, або для знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров’ю поліцейського та інших осіб.
Стаття 42 Даного закону визначає: Поліцейські заходи примусу: 1. Поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу: 1) фізичний вплив (сила); 2) застосування спеціальних засобів; 3) застосування вогнепальної зброї.
Таким чином бачимо, що вогнепальна зброя використовується лише і виключно органами поліції.
Прописуючи вимогу щодо наявності нарізної вогнепальної зброї, Ви обмежуєте коло потенційних учасників, так як участь у даній процедурі закупівлі зможуть взяти лише правоохоронні органи. Відповідно до чинного законодавства, а саме відповідно до Постанови КМУ від 11 лютого 2013 р. № 97 "Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності", суб’єкти охоронної діяльності можуть використовувати в своїй діяльності лише Пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони* (*Виключно суб’єктами охоронної діяльності, які здійснюють охорону особливо важливих об’єктів права державної власності або надають охоронні послуги із залученням власного транспорту реагування та використанням пунктів централізованого спостереження). Тому, даною вимогою про наявність нарізної вогнепальної зброї Замовник порушує норми чинного Закону України "Про публічні закупівлі", а саме статтю 3 "Принципи здійснення закупівель (добросовісна конкуренція серед учасників, недискримінація учасників) та частину 4 статті 22 (Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників).
б) Також звертаємо увагу, що Замовник посилається на постанову КМУ від 11.02.2013 № 97 (що є законним), але одночасно зазначає і про вогнепальну зброю.
Згідно постанови КМУ від 11.02.2013 № 97: ПЕРЕЛІК спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності:
Бронежилети
Захисні каски
Газові балончики з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії
Газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії
Гумові кийки
Наручники пластикові (текстильні) одноразового використання
Електрошокові пристрої*
Пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони*__________
*Виключно суб’єктами охоронної діяльності, які здійснюють охорону особливо важливих об’єктів права державної власності або надають охоронні послуги із залученням власного транспорту реагування та використанням пунктів централізованого спостереження.
Хіба є в цій постанові хоч слово про вогнепальну зброю?
Не зрозуміло, звідки Замовник взяв це положення.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначаємо, що для нас, як учасника, дана вимога є дискримінаційною, оскільки ми не маємо табельної вогнепальної (нарізної) зброї, і не можемо її мати, тому просимо виключити з тендерної документації вимогу про надання табельної вогнепальної (нарізної) зброї.

В Додатку 1 зазначено вимогу: «Довідка про наявність в учасника цифрових станцій радіозв’язку між постами охорони з рівнем захисту не менш ніж AЕS 256 (на підтвердження надати всі дозвільні документи згідно чинного законодавства).
- забезпечити наявність цифрових станцій радіозв’язку між постами охорони з рівнем захисту не менш ніж AЕS 256 та мати на них всі відповідні дозвільні документи згідно чинного законодавства.
Вищевказана вимога вже оскаржувалась нами в Антимонопольному комітеті України, оскільки ви вже оприлюднювали оголошення UA-2019-04-11-002929-a про проведення відкритих торгів на закупівлю «Послуги з охорони громадського порядку та безпеки на об’єкті Замовника за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, з такою самою тендерною документацією.
Рішенням АМКУ, Вас було зобов’язано внести зміни до тендерної документації з метою усунення даної вимоги. Але чомусь, проводячи закупівлю повторно, Ви знову оприлюднили документацію, яка не відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, Ви змушуєте учасників знову оскаржувати те, що вже було оскаржене і про що є позитивне рішення АМКУ.
Повторно пропонуємо до Вашої уваги аргументацію з яких причин Ваша тендерна документація не відповідає вимогам чинного законодавства:
а) на сьогоднішній день законодавством України не встановлено вимог до конкретних марок, рівнів захисту радіозв’язку, який використовують суб’єкти охоронної діяльності. На підставі якого НПА Замовник сформулював ці вимоги? Ми, звичайно, розуміємо, що радіозв’язок AЕS 256 використовують органи поліції і національної гвардії, які постійно надають охоронні послуги Замовнику, однак така вимога є дискримінаційною до всіх інших учасників.
б) звертаємо увагу, що згідно статті 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» тендерна документації повинна містити: інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
Таким чином бачимо, що коли Ви, як Замовник, посилаєтеся на технічні конкретні характеристики, має бути передбачено використання еквіваленту\аналогу.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначаємо, що для нас, як учасника, дана вимога є дискримінаційною, оскільки ми не використовуємо радіозв’язок AЕS 256, і не зобов’язані його використовувати, тому просимо виключити з тендерної документації вимогу про наявність в учасника цифрових станцій радіозв’язку між постами охорони з рівнем захисту не менш ніж AЕS 256 або додати припис про надання альтернативного радіозв’язку.