Відповідно до положень ТД Замовником вимагається надання Учасником забезпечення тендерної пропозиції у формі страхової гарантії, із зобов’язанням страхової компанії у разі виникнення обставин, передбачених пунктом 3 цього ж Розділу, відшкодувати на рахунок Замовника суму забезпечення тендерної пропозиції, визначену в тендерній документації.
При цьому, в ТД зазначено, що Для підтвердження правоздатності і платоспроможності Страховика Учасник (або безпосередньо Страховик) разом зі страховою гарантією завантажує наступні документи Страховика:
 копії ліцензії страхової компанії, яка видала гарантію на здійснення добровільного страхування відповідальності перед третіми особами;
 копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг;
 довідку про досвід роботи в страхуванні відповідальності перед третіми особами із зазначенням кількості, переліку та стану виконання, в тому числі, своєчасності виконання, договорів за підписом керівника компанії та скріплену її печаткою;
 Довідку про рівень виплат за 2018 рік, засвідчену підписом керівника компанії та скріплену печаткою;
- довідка (лист) виданої(ого) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про відсутність в діяльності страхової компанії невиконаних заходів впливу, за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, виданої у 2018 році.

Звертаємо увагу, що документи які вимагаються, а саме Довідка про досвід роботи в страхуванні відповідальності перед третіми особами із зазначенням кількості, переліку та стану виконання, в тому числі, своєчасності виконання, договорів за підписом керівника компанії та скріплену її печаткою; та Довідка про рівень виплат за 2018 рік, засвідчену підписом керівника компанії та скріплену печаткою містять вимогу про надання інформації з обмеженим доступом (комерційної таємниці) та не надаються страховиками при видачі страхових гарантій.
Крім того, документ який вимагається ТД - довідка (лист) виданої(ого) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про відсутність в діяльності страхової компанії невиконаних заходів впливу, за порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, виданої у 2018 році, є дискримінаційною вимогою та обмежує коло потенційних учасників. А саме вимога щодо надання довідки виданої САМЕ У 2018 РОЦІ. Яка підстава вимоги такої довідки виданої саме у 2018 році – не є зрозумілою та логічною і обгрунтованою. Оскільки страховик міг не замовляти таку довідку саме у 2018 році, проте може замовити та отримати актуальну довідку.
У зв’язку із цим вимагаємо виключити дискримінаційні вимоги та вимоги щодо надання документів, які становлять комерційну таємницю страховика та містять інформацію з обмеженим доступом.

Розділом 11 проекту договору (додаток 6 до тендерної документації) Замовником визначено такі мови розрахунків, що порушують принципи відкритості та прозорості, недискримінації учасників.
Фактично, умовами договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи замовник може здійснювати лише після виконання всіх робіт та введення об’єкту в експлуатацію або не здійснює взагалі!
Так, пунктом 11.7. передбачена проміжна здача виконаних робіт від Підрядника Замовнику. Однак щомісячних розрахунків на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт умовами договору не передбачено. Чи здійснює Замовник авансові платежі , чи ні – незрозуміло.
Проектом договору у п. 11.7. передбачено, що Розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін, проміжними платежами за фактично виконані роботи протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання Замовником актів та довідок, в межах наявних фінансових ресурсів на рахунку Замовника, з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до ч. 1 т. 318 Господарського кодексу України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Частина 5 цієї ж статті встановлює, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
Відповідно до ч.1 ст. 323 Господарського кодексу України, договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668 (далі – Загальні умови).
Відповідно до пунктів 83-84 Загальних умов, фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об'єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. План фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об'єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо. Якщо замовник у визначені договором підряду строки не передасть підряднику на погодження план фінансування будівництва на поточний рік, підрядник має право не розпочинати роботи, а на перехідних будовах-припинити їх виконання, і в разі невжиття замовником необхідних заходів вимагати розірвання договору підряду.
Відповідно до п. 98-99 Загальних умов, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.
Враховуючи вищевикладене, для дотримання принципів відкритості та прозорості, недискримінації, запобігання корупційним діям та зловживанням при проведенні закупівель, вимагаємо внести зміни до договору в частині проведення розрахунків, а саме:
1) Внести зміни до проекту договору в порядок здійснення розрахунків, якими чітко передбачити чи здійснюється замовником авансування чи ні. Якщо здійснюється – вказати розміри та строки перерахування таких коштів. Якщо не здійснюється – чітко про це зазначити.
2) Внести зміни до проекту договору та встановити чіткий порядок здійснення оплати за виконані роботи, а саме перебачити щомісячні розрахунки за фактично виконані роботи на підставі підписаних Сторонами форм КБ2-в та КБ-3, протягом 5 днів з дати підписання сторонами таких документів.
3) Внести зміни до проекту договору та встановити чіткий порядок проведення остаточних розрахунків за договором.
Існуючі умови проекту договору зменшують конкуренцію, створюють умови для зловживань зі сторони Замовника, та мають значні корупційні ризики, адже дозволяються Замовнику маніпулювати коштами вже на етапі виконання робіт, сплачуючи чи не сплачуючи їх підряднику виключно з власної волі, на свій розсуд, внутрішніх мотивів та суб’єктивних міркувань.

Такі умови договору не відповідають чинному законодавству, створюють умови для безпідставного розірвання договору Замовником та понесенням підрядником несправедливості відповідальності у вигляді штрафних санкцій. Початок робіт неможливий без отримання підрядником від замовника будівельного майданчика, укомплектованої та затвердженої у встановленому порядку проектної документації, оформлення замовником дозволу на виконання будівельних робіт.
Так, відповідно до п. 1.2. проекту договору: «Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання з виконання робіт: Код ДК 021:2015-45000000-7- Будівельні роботі (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013Капітальний ремонт гуртожитку за адресою: вул.Лук’янівська, будинок 69/71, місто Київ, Шевченківський район, 04071). Перелік та обсяги робіт вказано у зведеному кошторисному розрахунку, що є невід’ємною частиною Договору (Додаток№1)»
Згідно з чинним законодавством, зокрема ст. 875 Цивільного кодексу України, ст. 318 Господарського кодексу України передбачено, що роботи виконуються підрядником у відповідності до проектно-кошторисної документації.
Відповідно до п. 47 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668, забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником.
Відповідно до п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об’єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Пунктом 28 цього ж Порядку встановлено, що заява на видачу такого дозволу подається Замовником. Тобто, оформлення такого документу є прямим обов’язком замовника. Виконання робіт без такого дозволу заборонено, за що передбачена відповідальність як Підрядника, так і Замовника згідно із Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
При цьому, у п. 6 проекту договору, не міститься обов’язку Замовника у наданні Підряднику проектної документації, будівельного майданчика, оформленого дозволу на виконання будівельних робіт.
Враховуючи вищевикладене, для приведення умов договору у відповідність до вимог чинного законодавства, з метою усунення порушень у сфері публічних закупівель, просимо внести зміни до проекту договору.

Просимо внести зміни у проект договору та привести його у відповідність до чинного законодавства та будівельних норм, виключивши або змінивши умову про обов’язок підрядника здійснювати експертну перевірку матеріалів, конструкцій, виробів, випробовування устаткування. Так, відповідно до п. 3.1.14. проекту договору підряду, підрядник зобов’язаний «здійснювати експертну перевірку (при визначеній будівельними нормами необхідності) випробовування конструкцій, виробів, устаткування тощо, які використовуються при капітальному ремонті, та повідомляти про це Замовника у визначені Договором строки». Просимо роз’яснити, що означає експерта перевірка та яким нормативно-правовими актам, ДБН чи ДСТУ вона передбачена? Звертаємо Вашу увагу, що чинним законодавством та будівельними нормами не передбачено обов’язку підрядника здійснювати експертну перевірку чи експертизу матеріалів. При виконанні робіт здійснюються вхідний та операційний контроль якості матеріальних ресурсів відповідно до п. 8.4. ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», зокрема відповідно до товаро-супровідних документів від постачальників товарів (сертифікати відповідності ( за наявності, а також якщо законом передбачена обов’язкова сертифікація товару), висновки СЕС, протоколи випробувань від виробника, паспорт якості, тощо) а також на відповідність вимогам проектної документації. Виконання даного пункту договору є об’єктивно неможливим (немає жодного законодавство визначеного порядку проведення експертизи матеріалів, як і органів, уповноважених на проведення такої експертизи) та може призвести до додаткових витрат, які неможливо передбачити на стадії підготовки тендерної пропозиції. Перелік виконавчої документації наведений у п. 4.8. ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», яким не передбачено проведення експертизи матеріалів. Просимо внести зміни у проект договору, та привести його у відповідність до чинного законодавства та будівельних норм, виключивши або змінивши умову про обов’язок підрядника здійснювати експертну перевірку матеріалів, конструкцій, виробів, випробовування устаткування.