Статтями 27, 39 Закону України 18.11.2003 № 1280-IV "Про телекомунікації" встановлено, що усі оператори телекомунікацій, незалежно від форм власності, в першу чергу надають у користування на договірних засадах ресурси своїх мереж та телекомунікаційні послуги органам внутрішніх справ України. Одним із основних напрямків діяльності Управління поліції охорони є надання суб’єктам господарювання та громадянам послуг з охорони майна за допомогою систем охоронної сигналізації, якою обладнані охороняємі об’єкти та квартири громадян. Надання цих послуг з технічної охорони об’єктів здійснюється шляхом цілодобового реагування нарядів поліції на тривожні сповіщення охоронної сигналізації об’єктів. Сигналізація більшості з охороняємих на сьогодні УПО об’єктів підключена на пульти централізованого спостереження (ПЦС) через лінії телефонного зв’язку. Технічні системи такої охоронної сигналізації об’єктів передбачають можливість їх підключення до ПЦС виключно через спеціальні комплексні технічні передавальні прилади систем тривожних сповіщень (апаратура СТС), які розміщуються безпосередньо в автоматичних телефонних станціях (АТС) оператора телекомунікацій. Таким чином, підрозділи УПО під час здійснення покладених державою обов’язків щодо забезпечення охорони майна на об’єктах за допомогою засобів сигналізації використовують телекомунікаційні мережі операторів зв’язку та фактично користуються їх приміщеннями АТС для розміщення апаратури СТС у приміщеннях АТС. На сьогодні порядок взаємодії підрозділів УПО з операторами усіх телекомунікацій в організації централізованої охорони об'єктів визначений відповідною Інструкцією, яка затверджена спільним наказом МВС України та Державного комітету зв'язку та інформатизації від 12.07.2004 №794/151 (зареєстрований Мінюстом України 05.08.2004 за №375/9574), далі – Інструкція. Пунктом 18 Інструкції встановлено, що "взаємодія між УПО та підприємством здійснюється на підставі договору про встановлення, спільне використання ліній зв'язку та організацію обслуговування апаратури СТС на місцевих телекомунікаційних мережах", а пунктом 7 Інструкції визначено, що "питання про оренду приміщення для розміщення апаратури СТС на АТС вирішується на підставі окремого договору оренди". Відповідно до норм частин 1-3, 5 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають, зокрема, з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства або непередбачені актами цивільного законодавства, але за своєю аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Відповідно до норм статті 14 ЦК України, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до частини 3 статті 6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Статтею 7 ГК України встановлено, що відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Постанова КМУ від 10.08.1993 № 615 (якою затверджене Положення) є актом цивільного законодавства відповідно до норм частини 4 статті 4 ЦК України, а наказ МВС України та Державного комітету зв'язку та інформатизації від 12.07.2004 №794/151 (яким затверджена Інструкція) прийнятий цими державними органами у межах їх компетенції, є нормативно-правовим актом органів державної влади, що регулює цивільні правовідносини відповідно до норм частини 5 статті 4 ЦК України і розповсюджує свою дію на усіх операторів телекомунікаційних послуг і ці акти є обов’язковими для виконання як з боку УПО, так і з боку операторів зв’язку. На сьогодні охоронна сигналізація на численних об’єктах замовників охоронних послуг вже підключена на СТС УПО за допомогою телекомунікаційної мережі операторів і заміна цього оператора телекомунікаційних послуг є недоцільною з технічних причин, що пов’язані з необхідністю вчинення дій по перепрограмуванню та перекросуванню кожного з охоронних приладів, у тому числі й тих, що належать виключно замовнику охоронних послуг, а також значні витрати грошових коштів на цю мету, пов’язані з закупівлею таких зайвих, додаткових послуг у інших суб’єктів господарювання. Таким чином, виходячи з чітких та конкретних вимог цих актів, як і будь-який інший оператор телекомунікацій в України на вимогу УПО зобов’язаний надавати частину своїх приміщень АТС для розміщення охоронної апаратури СТС з метою організації ним державних функцій з охорони об’єктів на договірних засадах. Таким чином, з метою забезпечення своїх функцій з охорони державного та іншого майна за допомогою технічних засобів охорони, УПО зобов’язано використовувати на умовах оренди частину приміщень у АТС і провести закупівлю цих послуг у зазначених операторів, оскільки розміщення апаратури СТС УПО поза межами приміщень АТС є неможливим з технічних причин.