Щодо встановлення дискримінаційних вимог замовником, визначивши предмету закупівлі одним лотом.
Згідно наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 №454, із змінами «Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі», предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі національного класифікатора України ДК021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги, а лікарські засоби – за показником третьої цифри із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (МНН).
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр «Єдиного закупівельного словника», а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг».
Згідно законодавства, Замовник має право (тобто може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Чинне законодавство не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб.
Насамперед, розподіл на значну кількість лотів (по найменуваннях) призведе до додаткових ризиків, що окремі лоти (позиції) не відбудуться в зв’язку із оскарженням, відсутністю учасників, не підписанням договорів переможцями тощо. Відсутність одного з найменувань медичних матеріалів призведе до неможливості надання своєчасної допомоги та якісного медичного обслуговування, що в свою чергу ставить під загрозу життя та здоров’я пацієнта.
Обґрунтуванням цілісного предмету закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на ритмічність і своєчасність здійснення поставок Замовнику.
Всі матеріали, які включені до закупівлі мають різну ціну та відповідно відрізняються за комерційною привабливістю для постачальників. Це створює додатковий ризик, що при поділі предмету закупівлі на окремі лоти, певна його частина не буде пропонуватись учасниками. Отже закупівлю матеріалів доцільно здійснювати без поділу на окремі складові частини (лоти).
Також зазначаємо, що в тендерній документації до конкретних найменувань де вказана торгівельна марка товарів є примітка виразом «або еквівалент» (п.2 Додатку № 4 до тендерної документації), що надає можливість всім потенційним учасникам запропонувати інші матеріали, ніж ті, що зазначені у специфікації за тієї умови, що вони є еквівалентами матеріалів, що закуповуються.
Таким чином Замовник вважає, що не порушив діюче законодавство, не встановив дискримінаційних умов, а лише скористався своїм законним правом.
Окрім того, розподіл закупівлі на лоти (за кожним найменуванням окремо) може бути підставою для відміни Процедури закупівлі частково (за лотами) відповідно до ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо до участі буде запропоновано менше двох тендерних пропозицій, що, в свою чергу, призведе до загрози порушення чи призупинення лікувального процесу в повному обсязі, ненадання належної медичної допомоги громадянам у зв’язку з незабезпеченням медичними матеріалами закладу та порушенням Конституції України, основ законодавства України про охорону здоров’я та основоположних прав громадян на забезпечення якісної медичної допомоги.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі», під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи.
Стаття 43 Господарського кодексу України передбачає свободу підприємництва, тобто можливість без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців, торговців товарами, в той же час виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами.
Окрім того, відповідно до ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», одним із основоположних принципів проведення державних закупівель є принцип максимальної економії. Таким чином, проведення закупівлі без поділу на лоти зменшує вартість товару, зокрема тому, що зменшуються витрати на доставку товару (економічно вигідніше доставити одразу 45 найменувань матеріалів, а не кожен окремо).
Більш того, у вимозі не зазначено яким саме чином замовник порушив законні права скаржника, що не дає йому право участі в даних торгах, та документально це не підтверджено!
Зважаючи на зазначене та враховуючи, що тендерна документація складена у відповідності до вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель, а скаржником не надано жодних фактів обмеження його прав, у замовника відсутні будь-які підстави для задоволення його вимог.