Рішення замовника: Вимога не задоволена

На Ваше запитання щодо врахування ціни за транспортування у договірну ціну, повідомляємо наступне:
1. Відповідно до пункту 32 статті 1 Закону України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» товари – продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Аналогічна позиція зазначена також у пункті 5 розділу 2 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 р. № 454 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» – «якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів.
2. Відповідно до річного плану закупівель, оплата товару – газ природний, скраплений або в газоподібному стані здійснюється за КЕКВ 2274 у відповідності до розміру бюджетного призначення або очікуваної вартості предмета закупівлі.
У відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 р. № 333 «Про затвердження інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету» КЕКВ 2274 – «оплата природного газу» - плата за природний газ, включаючи оплату послуг з розподілу природного газу, зберігання, постачання та транспортування; оплата скрапленого (балонного) газу (Підпункт 2.2.7.4 підпункту 2.2.7 пункту 2.2 глави 2).
Слід зазначити, що відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України від 09.04.2015 р. № 329-VIII «Про ринок природного газу» - «суб’єкти ринку природного газу є рівними у праві на отримання доступу до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG та на приєднання до газотранспортних і газорозподільних систем». Відповідно до пункту 39 статті 1 зазначеного Закону, суб'єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Враховуючи зазначене, можна зробити висновок, що постачальник має право укласти з оператором газотранспортної системи договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для своїх споживачів до точок входу в газорозподільні системи.
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про ринок природного газу» суб’єкти ринку природного газу є рівними у праві на отримання доступу до газотранспортних та газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG та на приєднання до газотранспортних і газорозподільних систем.
Оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG зобов’язані за зверненням суб’єкта ринку природного газу (замовника) забезпечити йому доступ до газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища або установки LNG.
Згідно ст. 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов’язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов’язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.
Абзацом 3 пункту 12 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 р. встановлено, що взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом газотранспортної системи та окремим договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.
Таким чином, вказаний нормативно-правовий акт передбачає наявність окремого договору на транспортування природного газу між постачальником та оператором газотранспортної системи для забезпечення фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій
3. Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 р. встановлено, що цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.
Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб’єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.
Доступ суб’єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснюється на принципах:
рівного права доступу та приєднання для всіх суб’єктів ринку природного газу;
збереження цілісності, безпечної та стабільної роботи газотранспортної системи;
надання оператором газотранспортної системи послуг доступу та приєднання виключно на договірних засадах;
надання оператором газотранспортної системи послуг належної якості;
своєчасної та повної оплати послуг, наданих оператором газотранспортної системи.
Отже, вказаний Кодекс ГТС визначає, що всі суб’єкти ринку природного газу мають рівні права доступу до газотранспортної системи на договірних засадах, в тому числі й постачальники газу для забезпечення фізичної доставки природного газу до споживача через газотранспортну систему.
Звертаємо Вашу увагу на те, що згідно з положеннями Кодексу ГТС договір з Оператором ГТС на транспортування природного газу можуть укладати тільки прямі споживачі, тобто споживачі, об’єкти яких приєднані безпосередньо до газотранспортної системи (абзац 54 пункту 5 глави 1 розділу)
У відповідності до статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач має право на вільний вибір постачальника.
Розділом VIII Кодексу ГТС встановлений порядок укладення договору транспортування природного газу.
Так, абз. 1 глави 1 розділу VІІ передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом.
Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.
Крім того, абзац дев’ятий пункту 2 глави 2 розділу VIII також передбачає, що замовник послуги транспортування (в тому числі й постачальник) може замовляти таку послугу для своїх споживачів. Зокрема, у випадку, якщо споживачі замовника послуги транспортування розраховуються з ним через поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, оплата замовника за послуги транспортування (у тому числі замовлення розподілу потужності) здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання замовника на поточний рахунок оператора газотранспортної системи кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Регулятором. Тобто, розрахунки за послуги з транспортування здійснюються безпосередньо замовником таких послуг (згідно з алгоритмом розподілу коштів), а не його споживачами.
Щодо втрати чинності Постанови КМУ від 01.10.2015 р. №758 «Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)», слід зазначити 22.03.2017 р. Кабінетом Міністрів України прийнято аналогічні постанову за № 187 «Про затвердження Положення про покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу». Однак, вказані нормативно-правові акти регулюють відносини лише щодо постачання природного газу для побутових споживачів (населення) та релігійних організацій. Відносини між постачальниками природного газу, операторами газорозподільчої мережі (розподіл газу), операторами газотранспортної системи (транспортування газу магістральними газопроводами) та споживачами вказаними постановами не регулюються.
Слід зазначити, що в Тендерній документації чітко вказано, що до ціни тендерної пропозиції не включається вартість послуг з розподілу природного газу.
Беручи до уваги викладене, вважаємо, що вимога про наявність в ціні пропозиції вартості послуги на транспортування природного газу магістральними газопроводами не є дискримінаційною умовою, оскільки всі суб’єкти ринку природного газу мають рівні права доступу до газотранспортної системи на договірних засадах, в тому числі й постачальники газу для забезпечення фізичної доставки природного газу до своїх споживачів через газотранспортну систему. Такі умови є однаковими для всіх потенційних учасників та не вирізняють когось одного з поміж них.