Згідно з п. 3 Додатку 2 до тендерної документації учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції такий документ як "- Інформаційна довідка, складена у довільній формі на фірмовому бланку учасника, яка містить інформацію про виконання аналогічних договорів протягом останніх двох років, разом з документальним підтвердженням, НЕ МЕНШЕ ДВОХ ВИКОНАНИХ АНАЛОГІЧНИХ ДОГОВОРІВ)." Разом з тим,, відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) замовник може установлювати такий кваліфікаційний критерій як "наявність документально підтвердженого досвіду виконання АНАЛОГІЧНОГО ДОГОВОРУ". (тобто ОДНОГО договору) При цьому Законом не передбачено право замовника вимагати від учасників наявності документально підтвердженого досвіду виконання двох і більше аналогічних договором. Таким чином положення додатка 2 до тендерної документації в частині документального підтвердження досвіду виконання “ НЕ МЕНШЕ ДВОХ ВИКОНАНИХ АНАЛОГІЧНИХ ДОГОВОРІВ ” є незаконною та суперечить ст. 16 Закону . У зв'язку з викладеним вище, просимо внести зміни до тендерної документації в частині приведення умов додатка 2 у відповідність до Закону України “Про публічні закупівлі”

Згідно з умовами тендерної документації (розділу ІІ додатку 4) переможець процедури закупівлі повинен надати замовнику у паперовій формі, зокрема, “ - копію ліцензії на постачання природного газу (внесення до переліку національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензії з зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ; постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ; транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами; транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами; транспортування нафти магістральними трубопроводами; розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ); ” Разом з тим згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII “Про ліцензування видів господарської діяльності”, зі змінами і доповненнями, (далі – Закон від 02.03.2015 № 222-VIII) ліцензія – це запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб’єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. При цьому відповідно до пункту 1-1 першої статті 1 цього Закону видача ліцензії – це внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про право провадження суб’єктом господарювання визначеного ним виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Таким чином діючі ліцензії видається в електронній формі, не є паперовим документом, а, отже, учасник не може виготовити копію ліцензії та засвідчити її в установленому порядку. В той же час згідно з пунктом 5 статті 21 Закону від 02.03.2015 № 222-VIII до набрання чинності положенням про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про ліцензування та видання Кабінетом Міністрів України акта щодо припинення ведення Єдиного ліцензійного реєстру органи ліцензування: продовжують формувати, вести, надавати відомості з власних ліцензійних реєстрів та подавати їх до Єдиного ліцензійного реєстру згідно з порядком формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру; оприлюднюють прийняті ними рішення про видачу ліцензій на своїх офіційних веб-сайтах на наступний робочий день. Крім того, відповідно до абзаців четвертого і п'ятого підпункту 5 пункту 2 розділу II Закону України 26.11.2015 № 835-VIII “Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (зі змінами внесеними згідно із Законом України від 06.10.2016 р. № 1666-VIII) до 1 січня 2019 року: – відомості про видачу ліцензій, документів дозвільного характеру, реєстрацію (легалізацію) громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, продовжують вноситися та надаватися відповідно до Єдиного ліцензійного реєстру, Реєстру документів дозвільного характеру, Єдиного реєстру громадських формувань, Реєстру громадських об'єднань та Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; – НАБУТТЯ ЗДОБУВАЧЕМ ЛІЦЕНЗІЇ ПРАВА НА ПРОВАДЖЕННЯ ВИДУ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЛІЦЕНЗУВАННЮ, ВІДБУВАЄТЬСЯ З ДНЯ ОПРИЛЮДНЕННЯ ПРИЙНЯТОГО ОРГАНОМ ЛІЦЕНЗУВАННЯ РІШЕННЯ ПРО ВИДАЧУ ЛІЦЕНЗІЇ НА ЙОГО ОФІЦІЙНОМУ ВЕБ-САЙТІ. При цьому постанови НКРЕКП про видачу ліцензій на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу оприлюднюються для вільного доступу на офіційному сайті НКРЕКП http://www.nerc.gov.ua та у відповідному ліцензійному реєстрів на сайті регулятора. Таким чином, такий документ, як " - копію ліцензії на постачання природного газу (внесення до переліку національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензії з зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ; постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ; транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами; транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами; транспортування нафти магістральними трубопроводами; розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ);" не може бути поданий учасником, оскільки ліцензія не видається і не існує у формі окремого документа, в тому числі паперового. При цьому постанова постанови НКРЕКП про видачу ліцензій на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, яка оприлюднена на офіційному веб сайті НКРЕКП, відповідно до законодавства є належним документальним підтвердженням права на здійснення діяльності з постачання природного газу на території України. У зв'язку з цим просимо роз'яснити, чи може учасник на виконання зазначених вище вимог тендерної документації надати копію постанови НКРЕКП про видачу йому ліцензії або інформацію про видачу йому ліцензії на право ліцензій на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу – із зазначенням номера та дати постанови НКРЕКП про видачу йому ліцензії та з посиланням на текст відповідної постанови на офіційному веб-сайті НКРЕКП http://www.nerc.gov.ua Також просимо внести зміни до тендерної документації в частині приведення зазначених вище положень у відповідність до чинного законодавства сфері ліцензування господарської діяльності.

Розділом І додатку 4 тендерної документації передбачена надання переможцем документів про відповідність вимогам статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”. Водночас, тендерною документацією не визначено у який спосіб зазначені документи повинні бути надані замовнику. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про публічні закупівлі” подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. При цьому Законом не передбачено подання учасниками документів та інформації у паперовій формі (на паперових носіях інформації) У зв'язку з викладеним, просимо роз'яснити, чи може переможець процедури закупівлі надати замовнику документи, передбачені розділом І додатку 4 до тендерної документації в електронній формі, шляхом завантаження файлів з відповідними електронними документам в електронну систему закупівель, з наступним накладенням електронного цифрового підпису?

Розділом ІІ додатку 4 тендерної документації передбачено, що Учасник, якого визнано переможцем закупівлі у строк, що не перевищує 10 (десять) днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір надає замовнику в паперовому вигляді копії за підписом та печаткою учасника (наявність печатки не обов’язкова) і оригінали документів згідно з переліком. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про публічні закупівлі” подання інформації під час проведення процедури закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. При цьому Законом не передбачено подання учасниками документів та інформації у паперовій формі (на паперових носіях інформації) Таким чином, положення тендерної документації в частині подання документів в паперовій формі суперечать Закону України “Про публічні закупівлі”. У зв'язку з цим просимо внести зміни до тендерної документації в частині приведення її положень у відповідність до вимог Закону України “Про публічні закупівлі”.

Додатком 5 тендерної документації передбачено що "Постачальник зобов’язується забезпечити створення страхового запасу природного газу згідно ПОРЯДКУ створення страхового запасу природного газу (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 795)." Разом з тим постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 795 втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 860, а питання створення страхового запасу регулюються відповідно до частини шостої статті 12 Закону України “Про ринок природного газу”, яка встановлює, що "розмір страхового запасу встановлюється щорічно Кабінетом Міністрів України на однаковому рівні для всіх постачальників.. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 860 у 2016 і 2017 роках постачальники природного газу створюють страховий запас природного газу у розмірі НУЛЬ відсотків запланованих місячних обсягів поставки постачальником природного газу споживачам на наступний місяць". При цьому станом на 02.02.2018 р. Кабінетом Міністрів України не визначено розміру страхового запасу природного газу на 2018 р. У зв'язку з цим просимо внести зміни до Тендерної документації, в частині приведення її вимог у відповідність до чинного законодавства України

Згідно з вимогами тендерної документації (додаток 5) “Товар повинен бути сертифікований у встановленому законом порядку та відповідати державним стандартам України”. Однак, відповідно до пункту 13.2 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держспоживстандарту України 01.02.2005 № 28 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за № 466/10746) сертифікації в Україні підлягають тільки паливні гази, які належать до нафтопродуктів, а саме газ нафтовий скраплений, газ природний компримований згідно з ДСТУ ГОСТ 27577:2005 “Газ природний паливний компримований для двигунів внутрішнього згоряння. Технічні умови”, ДСТУ 4047-2001 “Гази вуглеводневі скраплені паливні для комунально-побутового споживання. Технічні умови”, ГОСТ 27578-87 “Газы углеводородные сжиженные для автомобильного транспорта” РАЗОМ З ТИМ ПРИРОДНИЙ ГАЗ ДЛЯ ПРОМИСЛОВОГО ТА КОМУНАЛЬНО-ПОБУТОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, ПОСТАВЛЯЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ ГАЗОТРАНСПОРТНУ СИСТЕМУ (ГАЗОРОЗПОДІЛЬЧУ МЕРЕЖУ) ЗГІДНО З ДСТУ 5542-87 (ГОСТ 5542-87) "ГАЗЫ ГОРЮЧИЕ ПРИРОДНЫЕ ДЛЯ ПРОМЫШЛЕННОГО И КОММУНАЛЬНО-БЫТОВОГО НАЗНАЧЕНИЯ. ТЕХНИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ" НЕ ПІДЛЯГАЄ СЕРТИФІКАЦІЇ. Природний газ не є продуктом процесу переробки, а є корисною копалиною і тому суттєво впливати на його фізико-хімічні властивості не можливо. Норми та вимоги фізико-хімічних показників (ФХП) на відповідність стандарту ДСТУ 5542-87 (ГОСТ 5542-87) "Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия" контролюють видобувні та транспортуючі організації, подаючи газ в державні магістральні газопроводи. Впливати на ФХП природного газу неможливо, окрім видалення незначної певної вологи та домішок за допомогою фільтрації на регуляторних пунктах Оператора ГТС та Операторів ГРМ. Разом з тим, відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі – Кодекс ГТС) відповідальним за якість газу є: 1) у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) - оператори суміжних систем, суміжні газовидобувні підприємства, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу. У точках входу на міждержавному з'єднанні відповідальним є замовник послуг транспортування; 2) у точках виходу - оператор газотранспортної системи. При цьому згідно з абзацом другим пункту 4 розділу ІІІ Кодексу ГТС у разі якщо до точки входу/виходу до/із газотранспортної системи природний газ надходить одночасно від різних джерел, визначення ФХП природного газу, що транспортується до точки входу/виходу ГТС, проводиться після точки змішування. Відповідно до розділу І Кодекс газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (далі – Кодекс ГРМ) якість природного газу - це параметри фізико-хімічних показників природного газу, які мають відповідати вимогам цього Кодексу. Згідно з абзацом другим пункту 7 розділу І Кодексу ГРМ Оператор ГРМ відповідає за якість природного газу з моменту його надходження в ГРМ до моменту його передачі в пунктах призначення. Таким чином, відповідно до чинного законодавства відповідальними за якість (ФХП) природного газу у газотранспортній системі є оператор ГТС (ПАТ “УКРТРАНСГАЗ”), а природного газу, який постачається кінцевому споживачеві (замовнику процедури закупівлі) є оператор ГРМ (у даному випадку ПАТ “ВОЛИНЬГАЗ”). Від місця та часу якість газу не залежить, оскільки газ йде з однієї газотранспортної системи залежно від маршрутів транспортування практично з однаковими характеристиками. Якісні показники природного газу, який постачається замовникам (споживачам) на території Волинської області (за маршрутами №№ 207, 208, 209, 213, 216) визначаються щомісячно у Паспортах фізико-хімічних показників газу за відповідним маршрутом, які оприлюднені в установленому порядку на офіційному веб-сайті http://utg.ua/utg/business-info/yakst-gazu.html та веб-сайті ПАТ “ВОЛИНЬГАЗ” https://vl.104.ua/ua/for-clients/jakist-gazu). Просимо внести зміни до тендерної документації в частині приведення додатку 5 у відповідність до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держспоживстандарту України 01.02.2005 № 28