Рішення замовника: Вимога не задоволена

Тендерний комітет ДУ «Інститут урології НАМН України» уважно розглянув Ваші вимоги отримані згідно електронної системи закупівель UA-2018-02-14-000809-c.c1 та повідомляє про наступне.
Відповіді розділено на 2 питання.
Вимога №1. Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» ст.1 п.37, частина предмета закупівлі (лот) — визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016р. № 454 із змінами і доповненнями (далі – Порядок). Відповідно до Порядку, під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Відповідно до п.37 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», частина предмета закупівлі (лот) — визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, вищенаведеними нормами чинного у сфері публічних закупівель законодавства, не встановлено обов'язку Замовника визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти), в тому числі і у разі надходження відповідного звернення потенційних учасників. Це право Замовнику надано для ефективної організації господарської діяльності.Тобто, норми чинного законодавства не зобов’язують замовника встановлювати окремі частини предмета закупівлі (лоти), а лише надають йому таке право.
Слід також зазначити, що, у даному випадку, поділ предмета закупівлі на лоти є недоцільним з огляду на вимоги абзацу третього частини першої статті 3 Закону щодо максимальної економії та ефективності витрачання державних коштів, оскільки об’єктивно створює ризик неможливості закупівлі окремих найменувань та відповідно забезпечення ними цільової групи населення.
З огляду на те, що визначення окремих частин закупівлі (лотів) виконано нами без порушення чинного законодавства, а також задля мінімізації ризику зриву закупівель через неможливість закупівлі окремих найменувань вважаємо недоцільним задоволення Вимоги №1.
Вимога №2 . Відомо, що відповідно до п.п. 3 п.2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент».
Як видно із Додатку 2 (Медико-технічні вимоги до предмета закупівлі) до тендерної документації, в описі лоту №2 зазначено «або еквівалент». Таким чином, медико-технічні вимоги до предмета закупівлі сформульовано без порушення чинного законодавства та без порушення прав учасників, які пропонують аналоги. По цьому питанню тендерним комітетом прийнято рішення залишити Вашу вимогу без задоволення.

З повагою, секретар ТК Єфімова Ю.А.