Замовник у відповідь на запит від 23 серпня 2016 року на закупівлю № UA-2016-08-11-000351-a надав відповідь щодо умов поставки товару. Цитую: Відповідно до положень Господарського кодексу України (далі – ГКУ): - грошові зобов‘язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов’язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону (ч.2 ст.198); - ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін (ч.2 ст.198). Відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), до якого відсилає ч.7 ст.179 ГКУ (господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів): - зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні (ч.1 ст.524); - сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті (ч.2 ст.524). Слід зазначити, що проектом договору передбачено можливість зміни його ціни залежно від зміни курсу іноземної валюти. Згідно положень ч.1 ст.7 Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет): У розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України – гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України. З огляду на вищезазначене, договір з іноземним учасником може укладатись в гривні так як і положення ЦКУ, і положення ГКУ, а також Декрету надають право сторонам встановлювати валютою розрахунків по договору – гривню. Для цього, нерезиденту необхідно відкрити в його банку рахунок в національній валюті України – гривні та повідомити реквізити цього рахунку замовнику. Таким чином, положення тендерної документації, в частині визначення валютою договору – гривню, є таким, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства України. Встановити, що валютою договору є іноземна валюта (валюта І групи Національного Банку України) неможливо за наступних підстав. Учасник, в своєму зверненні пропонує зазначити під час проведення торгів в електронній системі закупівель ціну тендерної пропозиції в гривні, а потім в тендерній документації визначити механізм перерахунку ціни з гривні в валюту, що і стане ціною договору Тобто ціною договору буде не інформація про ціну та валюту пропозиції, яка зазначена в електронній системі закупівель та за якої відбувався аукціон та система визначила переможця, а інша, перерахована (фактично змінена) ціна та валюта тендерної пропозиції. Згідно статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Наслідком того, що пропонує учасник в своєму зверненні, буде порушення Замовником вимог ст. 36 цього Закону, тобто умови договору, а саме зазначення його ціни в валюті, буде відрізнятися від ціни тендерної пропозиції, яка буде зазначена в електронній системі закупівель в гривні. Порушень вимог статті 36 Закону можливо було б уникнути, якщо б в електронній системі закупівель була реалізована можливість подавати пропозиції в межах однієї процедури в різних валютах. На сьогодні єдиною валютою тендерної пропозиції є гривня. Технічна реалізація розміщення інформації під час проведення закупівлі в Системі через електронні торгові майданчики не дозволяє в межах однієї процедури іноземним учасникам зазначити ціну тендерної пропозиції у валюті, а вітчизняним учасникам – у гривні. Можливе оголошення тендеру лише в одній валюті (або в гривні, або в валюті). Для цього на електронних торгових майданчиках реалізований варіант третій: оголошення закупівлі в валюті. Такий варіант взагалі неможливий для застосування, оскільки вітчизняні учасники не мають можливості прийняти участь у закупівлі, оголошеній в валюті. Таким чином, задовольнити звернення учасника в частині зміни валюти договору з гривні на валюту І групи неможливо. Наказом Мінекономрозвитку України від 13.04.2016 № 680 затверджено примірну тендерну документацію, яка містить наступний розділ: 6 Інформація про валюту, у якій повинно бути розраховано та зазначено ціну тендерної пропозиції валютою тендерної пропозиції є гривня; у разі якщо учасником процедури закупівлі є нерезидент, замовник має право встановити, що такий учасник може зазначити ціну тендерної пропозиції у _________ (зазначається валюта); при розкритті тендерних пропозицій ціна такої тендерної пропозиції перераховується у гривні за офіційним курсом до _________ (зазначається валюта), установленим Національним банком України на дату розкриття тендерних пропозицій Положення примірної тендерної документації, що при розкритті тендерних пропозицій ціна тендерної пропозиції іноземного учасника перераховується у гривні за офіційним курсом до валюти, установленим Національним банком України на дату розкриття тендерних пропозицій, не має реалізації в Системі. Система не здійснює такий перерахунок, якщо припустити, що перерахунок в гривню здійснює Учасник, то останній не має можливості здійснити його «на дату розкриття тендерних пропозицій», оскільки ця дата, зазвичай, є наступною за датою кінцевого строку подання пропозицій (аукціон призначається на наступний день). Замовник, взагалі, не може вчинити будь-яких дій, спрямованих на здійснення перерахунку. З огляду на наведене вище, і цій частині тендерна документація залишається без змін. По зверненню, що стосується пропозиції встановити, що валютою тендерної пропозиції є гривня, а валютою договору є іноземна валюта (валюта І групи Національного Банку України) відмовити. Тому, просимо пояснити: 1.Чому компанія-резидент повинна використовувати іноземну валюту в своїх розрахунках, виключаючи всі податки, збори, мито та інші обов’язкові платежі на території України, формувати свою ціну з незрозуміло з яких складових, якщо при підписанні договору ціна буде значно вищою ніж очікувана вартість закупівлі, та в іншій валюті? 2.З огляду на те, що учасники-нерезиденти будуть здійснювати поставку товару з дотриманням вимог згідно Законодавства України з питань державної митної справи, та будуть відкривати гривневий рахунок на території України для забезпечення умов поставки товару, постає питання: - чому валютою закупівлі являється євро, якщо всі розрахунки будуть здійснюватися у гривні, незалежно від того являється учасник резидентом чи нерезидентом? Чому на інші закупівлі товарів іноземного походження Замовник ДП «МА «Бориспіль» встановлює ціну у гривні?

Доброго дня. Ознайомившись з кваліфікаційними критеріями, викладеними в Додатку 2 до тендерної документації хочемо звернути Вашу увагу на те, що в розділом 1. «Документи на підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційним критеріям» передбачено наявність трьох пунктів «…в якому в обов’язковому порядку зазначається наступна інформація (3 (три) пункти)», проте вказано тільки дві вимоги щодо надання інформації про наявність працівників відповідної кваліфікації та наявність обладнання та матеріально-технічної бази. Оскільки очікувана вартість даного предмету закупівлі досить висока, вважаємо за необхідне включити до тендерної документації вимогу щодо наявності досвіду виконання аналогічних договорів, така вимога дасть можливість обрати надійного постачальника та забезпечить якісне і вчасне виконання умов закупівлі. З метою забезпечення гарантійною підтримкою обладнання протягом гарантійного та постгарантійного терміну та дотримання норм радіаційної безпеки обладнання просимо доповнити п. 2.2 «Наявність обладнання та матеріально-технічної бази» розділу 1 «Документи на підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційним критеріям», що наведені в Додатку 2 до Тендерної документації наступною вимогою: «Сервісний центр повинен мати ліцензію Державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, а саме: технічного обслуговування, ремонту, монтажу та демонтажу джерел іонізуючого випромінювання відповідного обладнання, що підтверджується копією відповідної ліцензії».

Просимо пояснити наступне: п.6 тендерної документації вимагає, щоб ціна тендерної пропозиції була у євро з ПДВ. Але пункт 6.1. містить інформацію та формулу перерахунку ціни з гривні в євро без ПДВ, а також Замовник у п.6.1. вимагає, щоб комерційна пропозиція містила в собі ціну за одиницю та суму в грн без ПДВ. Поясніть, будь ласка, що Ви мали на увазі?