Відповідно до п.3.1. Тендерної документації Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення замовником), та завантаження файлів копіями документів на підтвердження технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям. Далі у цьому пункті міститься перелік документів, які, як виходить із наведеного тексту, мають підтверджувати відповідність учасника технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям.
Відповідно до підпункту 10 п. 3.1. Тендерної документації вимагається надати довідку учасника про те, що його фактичний запас платоспроможності станом на 31.12.2016 року перевищує нормативний в 3 або більше рази.
Така вимога встановлена замовником довільно, без будь-яких розрахунків та обґрунтування, всупереч вимогам нормативних актів.
Законодавець у ч.10 ст. 30 Закону України «Про страхування» встановлює, що на будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика повинен перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможності, тобто вважає достатнім для забезпечення платоспроможності страховика просте перевищення, а не кратне, як вимагає замовник.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджені постановою КМУ №913 від 07.12.2016р., містять аналогічну норму.
Зазначена умова тендерної документації обмежує право участі у процедурі закупівлі суб’єктів господарювання, діяльність яких повністю відповідає чинному законодавству щодо забезпечення платоспроможності страховиків.
Дії замовника в частині встановлення наведеної вище умови порушують один із принципів здійснення закупівель, визначений статтею 3 Закону «Про публічні закупівлі», а саме — недискримінація учасників.

Відповідно до умов підпункту 11 п. 3.1. тендерної документації учасник повинен подати довідку в довільній формі про наявність у Учасника страхових резервів (згідно зі значенням рядка 1530 Форми 1 за 2016 рік) сформованих у відповідності з Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.12.2004 № 3104, у сумі не менше ніж 2% від страхової суми за цією закупівлею за курсом НБУ на дату оголошення закупівлі, з копією такої Форми 1.
Зазначена умова, очевидно, обумовлена вимогою п. 7 технічного завдання (додаток №3 до тендерної документації), згідно з яким 98% загальної страхової суми має бути перестраховано на міжнародному ринку страхових послуг, за виключенням ринку Російської Федерації та без залучення суб'єктів Російської Федерації у якості самостійних перестраховиків або у складі синдикатів чи інших об'єднань або інших суб'єктів, в яких суб'єкти Російської Федерації приймають участь прямо або опосередковано.
Таким чином, замовник виходить із того, що 2% страхової суми, для яких тендерною документацією не вимагається обов’язкове перестрахування, мають бути повністю покриті страховими резервами учасника.
Однак відповідно до ст. 30 Закону України «Про страхування» Якщо страхова сума за окремим предметом договору страхування перевищує 10 відсотків суми сплаченого статутного капіталу і сформованих вільних резервів та страхових резервів, страховик
зобов'язаний укласти договір перестрахування.
Наявність резервів на всю суму можливого збитку від страхової події є не єдиним способом забезпечення виплати страхового відшкодування у повному обсязі, передбаченому договором страхування. Згідно із ст. 30 Закону «Про страхування» страховики, які прийняли на себе страхові зобов'язання в обсягах, що перевищують можливість їх виконання за рахунок власних активів, повинні перестрахувати ризик виконання зазначених зобов'язань у перестраховиків резидентів або нерезидентів.
Учасник не позбавлений можливості здійснити перестрахування власної відповідальності у розмірі 2% від страхової суми, що залишаються після здійснення обов’язкового перестрахування 98% страхової суми, та цим забезпечити належне виконання своїх зобов’язань за договором страхування.
Умова є дискримінаційною, оскільки переважна більшість страховиків не відповідає такій умові та, відповідно, позбавляється можливості взяти участь у тендері.

Підпунктом 16 п.3.1. вимагається подання документального підтвердження про реєстрацію учасника щодо обов'язкового авіаційного страхування в Державіаслужбі за постановою КМУ від 07.12.2016 №913 та наказу Державіаслужби від 17.01.2017 №21.
Фактично така умова вимагає наявності у учасника для здійснення добровільного страхування відповідальності, яке є предметом закупівлі, ліцензії на здійснення обов’язкового виду страхування, що суперечить чинному законодавству.
Відповідно до ст. ст. 6 та 7 Закону «Про страхування» добровільне страхування відповідальності перед третіми особами та обов’язкове авіаційне страхування цивільної авіації є різними видами страхування, ліцензуються окремо, мають різні предмети страхування, наявність ліцензії з одного з них не є передумовою для отримання страховиком ліцензії з іншого виду. Відсутність ліцензії з обов’язкового виду страхування ніяким чином не впливає на спроможність страховика здійснювати страхування, що є предметом закупівлі.
Зазначена вимога є дискримінаційною по відношенню до страховиків, які не мають зазначеної ліцензії з обов’язкового виду страхування, та штучно обмежує коло потенційних учасників процедури закупівлі.

Вважаємо, що вказані умови є дискримінаційними, їх включення до тендерної документації суперечить вимогам ст. ст. 3, 5, ч.4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» згідно з якими недискримінація учасників є принципом процедури закупівель, а замовникові заборонено встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників та обмежувати конкуренцію.

Крім того слід зазначити, що подання вказаних у підпунктах 10, 11 та 16 п.3.1. тендерної документації, документів передбачено для підтвердження відповідності учасника технічним вимогам та кваліфікаційним критеріям, однак не ті не інші не встановлюють вимог (критеріїв) щодо кратного перевищення фактичного запасу платоспроможності над нормативним, щодо розмірів страхових резервів та наявності ліцензії з обов’язкового авіаційного страхування. Така суперечливість тендерної документації порушує принципи відкритості та прозорості процедури, встановлені ст. 3 Закону «Про публічні закупівлі».