У тендерній документації замовник вимагає від учасника довідку про наявність інженерно - технічних працівників (додаток № 2 до тендерної документації), в якій учаснику необхідно вказати ПІБ таких працівників, а також додати до неї дипломи про закінчення учбових закладів, трудові книжки (в повному обсязі), накази про прийняття/переведення на посаду. Дана інформація містить персональні дані, які захищаються законом та потребують добровільної згоди суб’єкта на обробку, зберігання і поширення його персональних даних відповідно до конкретної мети використання. Оскільки надання такої згоди є виключно добровільним ( ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних»), учасник, якому такі особи не надали відповідну згоду, не зможе надати замовнику відповідні документи у складі своєї пропозиції з незалежних від нього причин.
Як наслідок, пропозиція такого учасника буде несправедливо відхилена замовником через формальну невідповідність умовам тендерної документації, а інші учасники, яким така згода надана була, будуть мати перевагу перед іншими учасниками, що порушує принципи добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель та недискримінацію учасників.
Вимагаємо внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї такі положення.

У тендерній документації замовник вимагає від учасника довідку про наявність інженерно - технічних працівників (додаток № 2 до тендерної документації), в якій учаснику необхідно вказати ПІБ таких працівників, а також додати до неї дипломи про закінчення учбових закладів, трудові книжки (в повному обсязі), накази про прийняття/переведення на посаду. Відповідно до рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері держаних закупівель від 27.05.2013 р. № 818-р/пк-ск, встановлення замовником у тендерній документації вимог про надання учасником у складі пропозиції інформації, яка містить персональні дані ( зокрема ПІБ, дані про освіту, копії дипломів) є дискримінаційними.
Вимагаємо виключити з тендерної документації такі дискримінаційні умови як:
- необхідність зазначення в довідці про наявність інженерно-технічних працівників (додаток №2 до ТД), ПІБ інженерно-технічних працівників, інформацію про освіту;
- надання скан-копій дипломів, трудових книжок (в повному обсязі), наказів про прийняття/переведення на посаду.

У тендерній документації замовник вимагає від учасника довідку про наявність інженерно - технічних працівників (додаток № 2 до тендерної документації), в якій учаснику необхідно вказати ПІБ таких працівників, а також додати до неї дипломи про закінчення учбових закладів, трудові книжки (в повному обсязі), накази про прийняття/переведення на посаду. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статті 12 Закону України "Про прокуратуру" (справа К.Г.Устименка) від 30 жовтня 1997 року у справі N 18/203-97, яке є обов'язковим до виконання на території України, забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки,
економічного добробуту, прав та свобод людини. До конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).
Оскільки надання такої згоди є виключно добровільним ( ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних»), учасник, якому такі особи не надали відповідну згоду, не зможе надати замовнику відповідні документи у складі своєї пропозиції з незалежних від нього причин.
Як наслідок, пропозиція такого учасника буде несправедливо відхилена замовником через формальну невідповідність умовам тендерної документації, а інші учасники, яким така згода надана була, будуть мати перевагу перед іншими учасниками, що порушує принципи добросовісної конкуренції серед учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель та недискримінацію учасників.
Вимагаємо внести зміни до тендерної документації, виключивши з неї такі неконституційні умови.

У тендерній документації замовник вимагає від учасника довідку про наявність інженерно - технічних працівників (додаток № 2 до тендерної документації), в якій учаснику необхідно вказати ПІБ таких працівників, а також додати до неї дипломи про закінчення учбових закладів, трудові книжки (в повному обсязі), накази про прийняття/переведення на посаду. Інформація про фізичну особу (персональні дані) – це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ст.11 Закону України «Про інформацію», ст.2 Закону України «Про захист персональних даних»). Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ст. 270 Цивільного кодексу України, до особистих немайнових прав фізичної особи належить, зокрема, право на свободу та особисту недоторканність та право на недоторканність особистого і сімейного життя. Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.
Таким чином, поширення конфіденційної інформації про фізичну особу є посяганням на її особисті немайнові права, такі як право на свободу та особисту недоторканність та право на недоторканність особистого і сімейного життя.
Відповідно до ст. 272 ЦК України, фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. Фізична особа має право вимагати від посадових і службових осіб вчинення відповідних дій, спрямованих на забезпечення здійснення нею особистих немайнових прав.
Відповідно до ст.. 273 ЦК України, органи державної влади у межах своїх повноважень забезпечують здійснення фізичною особою особистих немайнових прав. Юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професійні обов'язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов'язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені. Діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права.
Відповідно до ст.ст. 275, 276, 278 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Орган державної влади, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням. Якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене у газеті, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які готуються до випуску у світ, суд може заборонити розповсюдження відповідної інформації.
При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
З огляду на вищезазначені положення законодавства, поширення конфіденційної інформації про фізичну особу без її згоди є порушенням чинного законодавства, та, при зверненні з відповідними вимогами до суду, останній може заборонити розповсюдження такої інформації, що може призвести до блокування та зриву закупівель.
Вимагаємо вилучити з тендерної документації такі положення в силу їх невідповідності законодавству та порушення особистих немайнових прав фізичних осіб.

У тендерній документації встановлено, що для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям учасник у складі своєї тендерної пропозиції надає наступні документи:
- копія аналогічного договору за яким протягом одного календарного року (у період з 2012 по 2016 роки) учасником виконувались роботи/послуги з будівництва, реконструкції чи ремонту на автомобільних дорогах. До договору надаються скан-копії наступних документів:
- форми Кб-2в, Кб-3 підписані сторонами договору;
- відгук замовника щодо якості виконаних робіт/наданих послуг по договору. У відгуці обов’язково зазначити інформацію щодо фактично влаштованого асфальтобетонного покриття, обсяг якого повинен становити не менше 10% від зазначеного у технічному завданні (Додаток №6).(Загальний обсяг покриття слід враховувати як вирівнюючий та верхній шари покриття).
Дані умови процедури закупівлі фактично зобов’язують учасника отримувати відгук від замовника робіт під конкретну процедуру закупівлі. Адже, як склалася ділова практика, замовники робіт надають відгуки загального характеру, із посиланням на виконання конкретного договору та/або робіт (предмету договору), і такі умови призводять до необхідності учасника звертатись до замовника за переоформленням вже наявних відгуків. При цьому, в учасника виникають складнощі при отриманні такого документу, адже надавачі відгуків не зобов’язані та не завжди погоджуються переоформлювати раніше видані відгуки, особливо за ситуації, якщо роботи виконувались кілька років тому (а в ТД ви вимагаєте виконання робіт у період з 2012 по 2016 роки) та змінювалось керівництво такого замовника. Крім того, за ситуації, коли підприємства-надавача відгуку не існує (наприклад, ліквідація, реорганізація, у т.ч. без правонаступництва) в учасника, з незалежних від нього причин, відсутня можливість в переоформленні та наданні у складі своєї пропозиції відповідного відгуку, внаслідок чого його пропозиція буде відхилена замовником.
Незрозуміло також, з яких підстав замовнику необхідний відгук саме такого змісту, при тому, що у ТД замовник також вимагає і копію аналогічного договору, і копії форм КБ-2в та КБ-3, в яких така інформація буде наявна в повному обсязі. Встановлюючи необхідність документального підтвердження наявності в учасника досвіду виконання аналогічних договорів, замовник повинен керуватись чинним законодавством, в якому ніде не визначено ні поняття, що таке «відгук замовника» , ні його юридичний статус чи зміст. По суті, такий документ, за своїм статусом, не може підтверджувати обсяги, суми виконаних робіт чи будь-яку іншу конкретну облікову/фінансову інформацію, оскільки він не є первинним чи обліковим документом. Такі обсяги можуть підтверджувати виключно договори та форми КБ-2в та КБ-3, які застосовуються при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об'єктах будівництва у відповідності до п. 6.4.2. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
Крім того, такі умови ТД суперечать ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», яка встановлює такі принципи здійснення закупівель як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій запобігання корупційним діям і зловживанням, свідчать про прописання умов закупівлі під конкретного учасника та дискримінацію.
Також, такі умови тендерної документації створюють потенційним учасникам додаткові бар’єри для участі, пов’язані з бюрократизацією процесу, збільшенням часу для підготовки документів, сенс у яких взагалі сумнівний з урахуванням усіх інших умов в тендерній документації. Вимагаємо внести зміни у тендерну документацію, виключивши з неї вимоги про зазначення у відгуках замовників інформації щодо фактично влаштованого асфальтобетонного покриття.

Відповідно до умов тендерної документації, для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям учасник у складі своєї тендерної пропозиції надає, зокрема, відгук замовника щодо якості виконаних робіт/наданих послуг по договору. У відгуці обов’язково зазначити інформацію щодо фактично влаштованого асфальтобетонного покриття, обсяг якого повинен становити не менше 10% від зазначеного у технічному завданні (Додаток №6).(Загальний обсяг покриття слід враховувати як вирівнюючий та верхній шари покриття).
Враховуючи, що для підтвердження досвіду виконання аналогічного договору, ви також вимагаєте надання копій договорів, актів за ф.КБ-2в та довідок КБ-3, умови тендерної документації, відповідно до яких учаснику необхідно отримувати відгук, в якому має бути зазначена інформація щодо фактично влаштованого асфальтобетонного покриття, суперечать принципам відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об’єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобіганню корупційним діям і зловживанням, оскільки потенційні учасники в такому разі вимушені переоформлювати наявні відгуки під умови цієї конкретної тендерної документації.
Очевидно, що при встановленні таких умов замовник керувався власними інтересами, не враховуючи ділові звичаї, які склались на ринку, та об’єктивні можливості потенційних учасників. Про те, що вказані відгуки будуть отримані та подані «потрібними» учасниками свідчить, зокрема, закупівлі № UA-2017-02-03-001124-b, ID eed85e2b7c884d77aec43ea347899c36 та UA-2016-11-15-000475-b ID f7870c52466043c6a01b633798fe218d, де переможцями торгів стали підприємства (ПП «Дорстрой» та ТОВ «Трансстроймеханізація», які від вас же отримували потрібні для закупівлі відгуки. Більше того, протягом 2016-2017 років переможцями закупівель з будівництва/ремонту доріг були, в більшості випадків, саме ці компанії, в умовах обмеженої конкуренції (участь у закупівлях, що провадяться, брали одні і ті ж підприємства).
Такі дії замовника свідчать про змову замовника з учасниками торгів, прояв корупції та необхідність звертатися до відповідних антикорупційних органів за захистом своїх прав та інтересів.
Наголошуємо на тому, що не в усіх учасників, з об’єктивних причин, є можливість отримати новий відгук за виконаним аналогічним договором, що ставить його у дискримінаційне положення по відношенню до інших учасників. Вимагаємо внести відповідні зміни у тендерну документацію.

У тендерній документації замовник вимагає від учасника довідку про наявність інженерно - технічних працівників (додаток № 2 до тендерної документації), в якій учаснику необхідно вказати ПІБ таких працівників, а також додати до неї дипломи про закінчення учбових закладів, трудові книжки (в повному обсязі), накази про прийняття/переведення на посаду. Розглянувши відповіді замовника на поставлені з цього приводу вимоги та звернення, що надані 26.04.2017 р., зазначаємо наступне. Ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» встановлює, що володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом, а
третя особа – це будь-яка особа, за винятком суб’єкта персональних даних, володільця чи розпорядника персональних даних та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якій володільцем чи розпорядником персональних даних здійснюється передача персональних даних.
При цьому, мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних (ст. 6 цього ж закону).
Відповідно до ст.11 Закону, підставами для обробки персональних даних є, зокрема:
1) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних; 2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.
Відповідно до ст.. 16 Закону, Порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону. Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити.
Відповідно до ст.. 24 КЗпП України, при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Відповідно до ст.. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
При цьому, відповідно до ст.1КЗпП України, Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників.
З урахуванням вищенаведених положень законодавства, учасник, що планує участь у закупівлі, є володільцем персональних даних про своїх працівників та може здійснювати оброблення їх персональних даних виключно в рамках здійснення повноважень, визначених законом та в рамках виключно трудових, податкових відносин, відносин у сфері обов’язкової звітності.
Жодним законом, при реалізації трудових відносин з працівниками, не передбачено такої мети використання персональних даних, як їх передача третім особам під час здійснення процедури публічних закупівель!!! Жоден закон не надає права замовнику вимагати персональні дані про працівників учасника, як і відсутній встановлений обов’язок учасника передавати третім особам чи, тим більше, поширювати через відкриту інтернет-мережу чи систему «Прозоро», персональні дані про своїх працівників! Таке поширення, з урахуванням вимог ст..11 та 16 Закону України «Про захист персональних даних» можливе виключно за окремо визначеною метою (для передачі персональних даних замовнику по конкретній процедурі закупівлі шляхом завантаження на електронному майданчику та які будуть у відкритому доступі в мережі Інтернет (системі «Прозоро») та за окремою згодою суб’єкта персональних даних, яка є добровільною та яку підприємство-учасник не може отримати через відмову працівників.

Таким чином, ваші посилання на КЗпП України як встановлене законом право замовника торгів на отримання персональних даних недоречне, неправомірне та безпідставне, оскільки даний кодекс регулює виключно трудові відносини між роботодавцем та працівником, і аж ніяк не стосується правовідносин у сфері публічних закупівель.
У ТД та ваших відповідях саме ви сформували мету обробки персональних даних – для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, та встановили їх склад (ПІБ, копії дипломів, трудових книжок та наказів) а отже, з моменту передачі такої інформації,саме ви являєтесь у даному випадку володільцем таких персональних даних. При цьому, ви не спроможні виконати вимоги ЗУ «Про захист персональних даних», оскільки така інформація подається учасником замовнику через електронний майданчик, та буде у відкритому доступу необмеженому колу осіб, а отже, будуть порушені права фізичних осіб-працівників на захист їх персональних даних, на їх конфіденційність.
Таким чином, при розгляді поставлених питань ви здійснили підміну понять, перекрутили норми закону, навіть не намагаючись зрозуміти суть останніх, та не вирішили питання по суті, грубо порушуєте вимоги ЗУ «Про захист персональних даних» за що передбачена відповідальність згідно з законодавством.
Окремо звертаємо увагу, що якщо замовник не довіряє документам, які видані учасником торгів, зокрема довідці про наявність працівників відповідної кваліфікації то ви можете вимагати надання копій відповідних форм звітності, де відсутня персоніфікація та персональні дані про працівників.
Таке відношення замовника до поставленого питання, непослідовність ваших дій (ви не вимагаєте таку інформацію про робітників, та чомусь у цій частині кваліфікації учасника достатньо просто інформаційної довідки), недовіра до документів, що будуть подаватись учасниками, ще на етапі складання тендерної документації, свідчить про вашу упередженість та усталену практику залучення до участі в торгах «потрібних» учасників, не переймаючись при цьому дотриманням законодавства та забезпеченням реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина.
Повторно вимагаємо внести зміни до ТД, виключивши з неї положення, що не відповідають вимогам законодавства.
У разі невнесення змін учасник буде завертись до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з повідомленням про порушення вами вимог Закону, а також до суду.

Відповідно до розділу І п.7 Тендерної документації у разі надання учасником будь-яких документів іноземною мовою, вони повинні бути перекладені на українську мову. Переклад повинен бути посвідчений підписом перекладача та уповноваженої особи учасника торгів. Визначальним є текст, викладений українською мовою. - Ознайомившись з вашою відповіддю від 28.04.2017 р. з поставленого питання щодо перекладу усіх без виключення документів тендерної пропозиції з російської мови на українську, виникає питання, чому ви не послідовні у своїх діях та висновках з цього питання під час проведення процедур закупівель? Так, під час закупівель послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення Н-08 Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя (через м.Кременчук) на ділянці км 87+300-км 98+000, Черкаська область (UA-2017-02-03-001124-b; eed85e2b7c884d77aec43ea347899c36), а також поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення Н-01 Київ- Знам'янка км 216+000-229+780 (окремими ділянками), Черкаська область (UA-2016-11-15-000475-b f7870c52466043c6a01b633798fe218d), у пропозиціях ПП «Дорстрой», ТОВ «ПБС» та інших учасників, яких було допущено до аукціону та навіть визначено переможцями, наявні документи на іноземній мові (російській), які не перекладені на українську мову, а саме трудові книжки?
Тобто, вами порушується принцип недискримінації та об’єктивної і неупередженої оцінки тендерних пропозицій. Такі дії свідчать про зацікавленість замовника у бюрократизації процесу, створенні додаткових бар’єрів та фінансових витрат потенційних учасників, які ще не брали участі у закупівлях, що проводились САД у Черкаській області, але мають змогу та бажання взяти участь у торгах. З усіх ваших відповідей, що надаються на вимоги та звернення зацікавлених осіб, а також з аналізу процедур закупівель, що відбулись чи відбуваються, можна зробити висновок про те, що замовник, з року в рік закуповуючи роботи/послуги у одних і тих же осіб, налагодивши плідну «співпрацю» з виконавцями робіт, не має жодного бажання змінювати ситуацію, що склалася, та створювати передумови для участі в закупівлях якнайбільшого кола осіб, штучно звужує конкуренцію, тим самим протидіє економії бюджетних коштів та зміні стану доріг на краще.
Вимагаємо внести зміни до ТД, зробивши виключення щодо необхідності перекладу документів з російської мови на українську.

Згідно пп.1 п. 6 «Кваліфікаційні критерії до учасників та вимоги, установлені статтею 17 Закону» розділу ІІІ тендерної документації, учасник має надати в складі тендерної пропозиції інформацію про фактичне місце розташування атестованого асфальтобетонного заводу, а також надати транспортну схему з вказанням фактичної адреси виробництва асфальтобетонної суміші. Однак, жодна дорожньо-будівельна організація не може встановлювати асфальтобетонне виробництво в певне місце на етапі проведення конкурсних торгів, адже це економічно не обґрунтовано. Вказаний пункт тендерної документації істотно обмежує коло учасників лише тими, які мають асфальтобетонний завод, що вже встановлений в безпосередній близькості до ділянки проведення робіт, тобто лише місцевими компаніями, а отже і приймати участь в процедурі конкурсних торгів можуть лише вони. Якщо учасник конкурсних торгів має атестований мобільний асфальтобетонний завод, що на етапі проведення конкурсних торгів встановлений в іншому місці або ж знаходиться в транспортному положенні на виробничій базі підприємства, очевидно, що його перебазування і встановлення може бути виконане в короткий проміжок часу одразу після визначення переможця конкурсних торгів. Вимагаємо внести відповідні зміни до тендерної документації, а саме виключити вимогу вказання фактичної адреси розташування атестованого асфальтобетонного заводу, що усуне дискримінацію серед учасників конкурсних торгів.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ тендерної документації, для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, у складі своєї тендерної пропозиції учасник надає транспортну схему згідно Додатку №8 , у якій вказуються фактичні дані про відстані транспортування з підприємств виробників/ постачальників готових виробів та матеріалів. Для підтвердження транспортної схеми необхідно надати скан-копії договорів, що укладені з безпосередніми виробниками та/або постачальниками вищезазначених матеріалів. У додатку №8 передбачено обов’язкове зазначення наступних матеріалів: - асфальтобетонна суміш;
- щебенево-мастикова асфальтобетонна суміш;
-щебінь;
- бетон;
- фарба для розмітки;
- бітумна емульсія.
Тобто, згідно поставлених вимог, учаснику необхідно ще на етапі підготовки тендерної пропозиції укласти договори поставки вищезазначених матеріалів.
Вважаємо, що встановлення Замовником таких вимог є дискримінаційними та такими, що обмежують конкуренцію, з декількох підстав.
По-перше, укладання договорів на поставку матеріалів на даному етапі недоцільне, оскільки такі договори укладаються безпосередньо під конкретний об’єкт, однак учасник може і не перемогти в торгах. На сьогодні на ринку будівельних матеріалів немає дефіциту пропозицій, і для переможця торгів не буде проблематично укласти договір поставки з потрібним постачальником.
По-друге, укладаючи договори поставки, постачальник розраховує на отримання прибутку, і, у тому разі, якщо учасник не переможе у закупівлі, але укладе відповідні договори, він понесе збитки, пов’язані з вимогами постачальників про відшкодування упущеної вигоди чи інших збитків/витрат.
По-третє, по своїй суті дана вимога замовника не може підтвердити відповідність учасника такій кваліфікаційній вимозі, як наявність обладнання та матеріально-технічної бази для виконання робіт, адже, фактично, замовник вимагає не підтвердження учасником наявності МТБ, а наявності власне будівельних матеріалів для виконання робіт за договором (!) та ще й на стадії підготовки тендерної пропозиції (!).
Крім того, самі по собі договори поставки не можуть підтвердити наявність МТБ по тій причині, що договір – це є домовленість сторін про поставку, а самі будівельні матеріали з’являться в учасника після їх безпосередньої поставки, тобто після їх оплати та приймання на свій склад від постачальника. Договір може не виконуватись постачальником, учасник може змінити постачальника в майбутньому, можуть бути інші причини, за яких необхідні матеріали будуть закуповуватись у зовсім іншого виробника/постачальника. Тобто ці договори поставки (як і будь-які інші договори, попередні домовленості і таке інше) не підтверджжують ні зміст пропозиції, ні МТБ, ні спроможність учасника виконати взяті на себе зобов’язання перед замовником, а отже, не мають жодного сенсу.
По-четверте, такі умови ТД фактично обмежують коло учасників лише тими, які наразі виконують аналогічні роботи/послуги та мають діючі договори поставки під об’єкти, на яких вже ведуться роботи.
По-п’яте, ви закуповуєте послуги з поточного ремонту ділянки дороги, а не будівельні матеріали чи іншу продукцію, а тому вимоги щодо підтвердження спроможності учасника поставити будівельні матеріали є не те що недоречним, але й безпідставними та незаконними, мають бюрократичний характер з метою перешкоджання участі у тендері широкого кола учасників та призводять до негативного впливу на економічну конкуренцію.
Статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено принципи здійснення закупівель, серед яких принципи добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, недискримінації учасників. Стаття 5 згаданого Закону забороняє Замовнику встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
За таких підстав вимагаємо внести зміни до тендерної документації та вилучити норму, за якою підтвердженням відповідності кваліфікаційним критеріям є транспортних схем та копій договорів, що укладені з безпосередніми виробниками та/або постачальниками матеріалів згідно додатку №8 до ТД.
В протилежному випадку, для приведення тендерної документації у відповідність до законодавства України, залишаємо за собою право звернутись до органу оскарження в порядку статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі», що призведе до відкладення проведення процедури закупівлі на більш пізніший термін.

В тендерній документації Замовник передбачає, що в договірній ціні заробітна плата обчислюється з урахуванням нормативних трудовитрат та рівня заробітної плати, наданого Мінрегіонбудом, погодженого Мінекономрозвитку та рекомендованого Укравтодором в розмірі 3400,00 грн для розряду робітників 3,8. Такі умови тендерної документації не відповідають вимогам чинного законодавства з наступних підстав.
Порядок визначення вартості будівництва при складанні ціни пропозиції учасника конкурсних торгів визначено п. 6.2. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», який носить обов’язковий характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів.
Відповідно до п. 6.2.1 цього ДСТУ, ціна пропозиції учасника конкурсних торгів (підрядника) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об'єкту будівництва, та поточних цін на них. Відповідно до п. 6.2.3. ДСТУ, ціна пропозиції підрядника формується на підставі вартості підрядних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об'єкту, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у п. 6.2.10, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов'язкових платежів.
Відповідно до п.4.7. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, прямі витрати у вартості будівництва визначаються за ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва». Відповідно до п. 6.1.1.3 Настанови, по об’єктах, спорудження яких здійснюється із залученням державних коштів, вартість людино-години відповідного розряду робітників-будівельників, монтажників і робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів, визначається з урахуванням показників, рекомендованих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури. Таким органом на сьогодні є Мінрегіон.
Листом від 03.04.2017 року № 7/15-3463 Мінрегіон встановив орієнтовний розмір заробітної плати у 2017 році на рівні 3 590 грн – 5 500 грн. Також цим листом визначено, що «для врегулювання проблемних питань залежно від стадій інвестиційного процесу, цей показник може застосовуватись у такий спосіб … при складанні ціни пропозиції учасника торгів підрядник здійснює розрахунок кошторисної заробітної плати виходячи з середньомісячної заробітної плати одного працівника в режимі повної зайнятості, яку планує отримувати на об’єкті будівництва, та з урахуванням положень галузевих (міжгалузевих), територіальних угод та колективних договорів.».
Обґрунтовуючи встановлення замовником вимог щодо обчислення учасниками ціни пропозиції з урахуванням розміру заробітної плати в 3400,00 грн. для розряду робітників 3,8, у своїй відповіді від 28.04.2017 р. ви посилаєтесь на Порядок розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів, затверджений наказом Мінрегіону від 20.10.2016 №281 і, при цьому, зазначаєте що «По кожному конкретному об’єкту замовники будівництва приймають рішення щодо рівня кошторисної заробітної плати у складі вартості будівництва, виходячи з виду будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) та особливостей здійснення будівельних робіт на об’єкті будівництва». Однак, в цьому Порядку жодним чином ніде не зазначено, що замовники приймають рішення щодо рівня кошторисної заробітної плати у складі вартості будівництва. Натомість, у п.1 розділу ІІ цього ж Порядку, встановлено, що розрахунок розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при складанні інвесторської кошторисної документації (на стадії розробки проектної документації), здійснюється замовником (інвестором) з урахуванням орієнтовного розміру кошторисної заробітної плати, розрахованого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України згідно з цим Порядком (на сьогодні це 3 590 грн – 5 500 грн. згідно листа Мінрегіону від 03.04.2017 року № 7/15-3463, який є у відкритому доступі на офіційному сайті міністерства). Що ж стосується порядку визначення ціни тендерної пропозиції учасника, то відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 20.10.2016 №281, визначення розміру кошторисної заробітної плати при складанні ціни пропозиції учасника конкурсних торгів (договірної ціни) здійснюється підрядником, виходячи із середньомісячної заробітної плати одного працівника в режимі повної зайнятості, яку підрядник планує отримувати на об'єкті будівництва.
Таким чином, розрахунок ціни пропозиції здійснюється учасником відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013, Наказу Мінрегіону від 20.10.2016 №281, а не відповідно до «прийнятого замовником рішення щодо рівня кошторисної заробітної плати у складі вартості будівництва».
Крім того, посилання у вашій відповіді від 28.04.2017 р. на те, що від Державного агентства автомобільних доріг України та Державного підприємства “Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна” до вас не надходило жодних листів з роз’ясненням щодо розміру кошторисної заробітної плати, при визначенні вартості ремонтів об’єктів із залученням бюджетних коштів не витримує жодної критики, адже жодним нормативним документом, що регулює порядок ціноутворення у будівництві, не визначено обов’язку учасника враховувати такі документи на стадії складання ціни тендерної пропозиції.
Враховуючи вищенаведене, вимагаємо внести відповідні зміни до тендерної документації, в тому числі до проекту договору, та перерахувати очікувану вартість послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги з урахуванням встановленого Мінрегіоном рівня середньомісячної заробітної плати.

У зв’язку з тим, що, як свідчить практика, бюджетне фінансування відбувається неритмічно, з перебоями, а часто навіть відсутнє, просимо внести зміни до проекту договору або дозволити учаснику, при підготовці проекту договору для тендерної пропозиції, внести до нього умову про те, що Підрядник має право призупинити виконання робіт на об’єкті у разі відсутності чи затримок у бюджетному фінансуванні до відновлення фінансування.

Інформуємо Замовника, що Укравтодор своїм листом від 03 травня 2017 р. за номером 915/1/13-9 встановив максимальний розмір кошторисної заробітної плати при визначення вартості робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування на рівні 5500 грн. Копія листа за посиланням: Відповідно до цього, просимо внести зміни до тендерної документації(виключивши обмеження розміру з/п при розрахунку договірної ціни сумою 3400 грн.) та перерахувати інвесторський кошторис.