Вважаємо, що включення до ціни газу послуг з транспортування не відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав. Так, пунктом 18 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі. Відповідно, у пункті 17 згаданої вище статті Закону міститься визначення послуг, у пункті 22 – робіт, у пункті 32 – товарів. Таким чином, у сфері державних закупівель законодавець дотримується загального підходу, що послуги, роботи, товари є окремими самостійними об’єктами цивільного обороту. Аналогічної позиції законодавець дотримується у газовій сфері, зокрема у Законі України «Про ринок природного газу. Так, у пункті 31 статті 1 даного Закону визначено, що природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) – суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск – 760 міліметрів ртутного стовпа і температура – 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією, тобто товаром. Реалізація природного газу як товару безпосередньо споживачам здійснюється на підставі укладених з ними договорів постачальниками, що становить сутність господарської діяльності з постачання природного газу. З метою імплементації Третього енергетичного пакету, Верховною Радою України в Законі України «Про ринок природного газу» відображена одна з основних вимог цього пакету: відокремлення постачання природного газу від його транспортування, що включає в собі розподіл та транспортування. Так, відповідно до пункту 35 статті 1 даного Закону розподіл природного газу – господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу, а відповідно до пункту 45: транспортування природного газу – господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Крім того, що встановлена пряма заборона одночасно займатися одночасно такими видами господарської діяльності як постачання та транспортування і розподіл, сутністю діяльності з транспортування і розподілу є те, що це є послуги. Виходячи з положень пункту 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тобто, послуга має споживатися замовником в процесі вчинення певної дії чи здійснення певної діяльності виконавцем, в даному випадку транспортування і розподіл. Проте, споживаючи природний газ у обсязі, споживач отримував товар – природний газ, а не послугу. Також, на відміну від ринку постачання природного газу, який є суміжним ринком, транспортування і розподіл природного газу знаходяться у стані природної монополії, і ці послуги можуть надаватися виключно окремими суб’єктами: Оператором ГТС (ПАТ «УКРТРАНСГАЗ») і відповідним Оператором ГРМ. Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнята низка постанов, що регулюють відносини на ринку природного газу. Зокрема, Постановою від 30.09.2015 року № 2496 затверджені Правила постачання природного газу в яких зазначено, що підставою для постачання природного газу споживачу є: - наявність у споживача, об’єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу; - наявність у споживача, об’єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального ЕІС-коду як суб’єкту ринку природного газу. Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 затверджений Типовий договір розподілу природного газу, який передбачає укладення договору розподілу виключно споживачем. Одночасно відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2016 року № 236 тариф включає в собі витрати Оператора ГРМ з оплати потужності точки виходу до газотранспортної системи. Відповідно до Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 24933, потужність фізичної точки виходу з газотранспортної системи, до якої підключена газорозподільна система, надається виключно оператору газорозподільної системи на період не менше одного року. З огляду на те, що Ваше підприємство підключене до газорозподільної системи, договір на розподілу природного газу має укладатися виключно Вами. З огляду на те, що у складі тарифу на розподіл природного газу включається тариф транспортування, який оплачується Оператором ГРМ на користь Оператор ГТС, відповідний договір транспортування укладає такий Оператор ГРМ. Постачальники природного газу оплату послуг транспортування та розподілу природного газу не здійснюють, оскільки не мають договірних відносин в цій частині з Оператором ГТС/ГРМ. Відповідно до Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 24933 постачальники можуть укласти договір транспортування природного газу з Оператором ГТС виключно в частині послуг балансування, які оплачуються у разі не врегулювання виниклих за результатами фактичного постачання природного газу небалансів природного газу. Також, звертаю Вашу увагу на те, що відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг, природний газ віднесений до продукції, а транспортування – до послуг. За наведених обставин, постачальник природного газу як учасник торгів не має можливості включати до ціни газу витрати на транспортування природного газу.