Рішення замовника: Вимога задоволена

Протоколом від 11.01.2017р. №10 було відхилено пропозицію ФОП Нероби О.В.

Рішення замовника: Вимога відхилена

1. Відповідно до ч. 1 ст. 799 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Частиною 2 ст. 799 ЦКУ визначено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно з ст.24, 25 ЦКУ фізичною особою як учасником цивільних відносин визнається людина, яка набуває цивільної правоздатності у момент її народження. Поряд із цим, у чч.1, 2 ст. 50 ЦК передбачено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності, за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. При цьому, відповідно до ст. 51 ЦКУ, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Основним нормативно-правовим актом, що визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV зі змінами та доповненнями, який відповідно до Розділу 1 Глави 1 ст.1 «визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання».
У своїй тендерній документації ФОП Макаренко Є.В. надала договір оренди автотранспорту, сторонами якого є два суб’єкти господарювання: фізичні особи-підприємці Макаренко Є.В та Макаренко І.М., зареєстровані у встановленому законом порядку, договірні відносини яких, регулюються нормами ГКУ.
Відносини оренди та лізингу між суб'єктами господарювання регулюються статтями 283 — 292 ГКУ. Зазначені статті не містять жодної вимоги щодо обов'язковості нотаріального посвідчення договорів оренди транспортного засобу, що укладаються між субєктами господарської діяльності.
Отже, зважаючи на це, а також керуючись тим, що за загальним правилом для всіх суб'єктів цивільних відносин договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, нотаріально засвідчувати договори оренди потрібно лише у випадку, коли однією зі сторін договору (відповідно учасником цивільних відносин) є звичайна фізособа-непідприємець, на що і вказує ч. 2 ст. 799 ЦКУ. Фізичні особи, які укладають такі договори як підприємці, належать до іншої категорії учасників цивільних відносин (про що зазначено у ст. 51 ЦКУ). Отже, на таких осіб поширюється вимога лише ч. 1 ст. 799 ЦКУ, тобто укладення простої письмової угоди.
Окрім заначеного вище, Верховний Суд України 6 серпня 2012 року у справі № 14/5025/1982/11 встановив, що відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України (далі – ГК України) господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями. Крім того, господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Згідно з вимогами частини другої статті 55 ГК України суб’єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (частина 2 статті 207 ЦК України).
Статтею 799 ЦК України передбачено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, а якщо цей договір укладено за участю фізичної особи, то він підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до зазначених норм законодавства договір оренди транспортних засобів укладено між ОСОБА 1 та ОСОБА 2 є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки дані суб’єкти здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Отже, положення частини другої статті 799 ЦК України не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин, оскільки поняття фізичної особи-підприємця та юридичної особи у цих правовідносинах є однаковими.

Враховуючи вищевикладене, вимога ТОВ «Сільвер Стар Груп», не має юридичного підґрунтя та є недоцільною в даній ситуації.
2. Стосовно другого зауваження ТОВ «Сільвер Стар Груп», про те, що у складі тендерної пропозиції ФОП Макаренко Є.В. не надала довідку про технічні, якісні та кількісні характеристики предмету закупівлі, стосовно кожного найменування відповідно до специфікації, зазначаємо, що у тендерній документації, а саме в Додатку 6, розмежовується лише кількісні характеристики обох найменувань предмету закупівлі, про що зазначено у довідці наданій у складі тендерної пропозиції ФОП Макаренко Є.В., а якісні та технічні для них є тотожними. Тому надавати дві довідки, які є однаковими за змістом є недоцільно. Дана вимога є дискримінаційною, та такою, що не може впливати на результат оцінки пропозиції.